-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив зази́чити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   зази́чмо
2 особа зази́ч зази́чте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа зази́чу зази́чимо, зази́чим
2 особа зази́чиш зази́чите
3 особа зази́чить зази́чать
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. зази́чив зази́чили
жін.р. зази́чила
сер.р. зази́чило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
зази́чивши

Словник синонімів

ПОЗИЧА́ТИ (брати щось у борг, у тимчасове користування в кого-небудь), ПОЗИЧА́ТИСЯрозм.,БОРГУВА́ТИ, БРАТИ, ПЕРЕХО́ПЛЮВАТИрозм.,ЗАЗИЧА́ТИдіал. - Док.: пози́чити, поборгува́тирозм.узяти[взя́ти], припози́читирозм.перехопи́ти, зази́чити. До його приходили позичати грошей, і він помагав товаришам потроху (Б. Грінченко); Як була з турками війна, у нашого царя недостало грошей. Він почав позичатися по купцях (Збірник "Україна сміється"); Брав - не пишався, верни - не встидайся (прислів’я); Був він.. лихварем, в якого завжди можна було перехопити сотню або тисячу - під п’ятдесят процентів місячних (Ю. Смолич); - Ті гроші, що твій чоловік зазичив у Загнибіди, хай дочка одслуже (Панас Мирний).