-1-
дієслово недоконаного виду
[діал.]

Словник відмінків

Інфінітив зазича́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   зазича́ймо
2 особа зазича́й зазича́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа зазича́тиму зазича́тимемо, зазича́тимем
2 особа зазича́тимеш зазича́тимете
3 особа зазича́тиме зазича́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа зазича́ю зазича́ємо, зазича́єм
2 особа зазича́єш зазича́єте
3 особа зазича́є зазича́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
зазича́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. зазича́в зазича́ли
жін. р. зазича́ла
сер. р. зазича́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
зазича́вши

Словник синонімів

ПОЗИЧА́ТИ (брати щось у борг, у тимчасове користування в кого-небудь), ПОЗИЧА́ТИСЯрозм.,БОРГУВА́ТИ, БРАТИ, ПЕРЕХО́ПЛЮВАТИрозм.,ЗАЗИЧА́ТИдіал. - Док.: пози́чити, поборгува́тирозм.узяти[взя́ти], припози́читирозм.перехопи́ти, зази́чити. До його приходили позичати грошей, і він помагав товаришам потроху (Б. Грінченко); Як була з турками війна, у нашого царя недостало грошей. Він почав позичатися по купцях (Збірник "Україна сміється"); Брав - не пишався, верни - не встидайся (прислів’я); Був він.. лихварем, в якого завжди можна було перехопити сотню або тисячу - під п’ятдесят процентів місячних (Ю. Смолич); - Ті гроші, що твій чоловік зазичив у Загнибіди, хай дочка одслуже (Панас Мирний).