-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив зазирну́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   зазирні́мо, зазирні́м
2 особа зазирни́ зазирні́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа зазирну́ зазирнемо́, зазирне́м
2 особа зазирне́ш зазирнете́
3 особа зазирне́ зазирну́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. зазирну́в зазирну́ли
жін.р. зазирну́ла
сер.р. зазирну́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
зазирну́вши

Словник синонімів

ЗАГЛЯДА́ТИ (дивитися у що-, за що-, крізь що-небудь, намагаючись побачити когось, щось), ЗАЗИРА́ТИ, ДИВИ́ТИСЯ. - Док.: загля́нути, зазирну́ти, подиви́тися. Роман підходить до комірчини, пригинається, заглядає у віконце (М. Стельмах); Тримаючи одне одного за руки, вони зазирають у пробоїни, в моторошну глибінь темних трюмів (О. Гончар); Вийшла далі мати на двір, під калину, з-за пшенички дивиться давай (А. Тесленко). - Пор. 1. диви́тися.
НАВІ́ДАТИСЯдо кого, куди (прийти, прибути до когось або кудись на короткий час або в черговий раз після певної перерви), НАВЕРНУ́ТИСЯкуди, розм.,НАВЕРНУ́ТИкуди, розм.,ЗАГЛЯ́НУТИрозм.,ЗАЗИРНУ́ТИрозм.,НАГЛЯ́НУТИкуди, розм.,НАЗИРНУ́ТИрозм. - Недок.: наві́дуватися, наверта́тися, наверта́ти, загляда́ти, зазира́ти, нагляда́тирідко.Семен частенько навідувався на пошту, розпитував, чи немає до нього листа з столиці (М. Коцюбинський); Орли й яструби покинули свої гнізда й наверталися лиш рідко сюди (О. Кобилянська); Загнибіда хіба обідати та на ніч наверне додому, а то все на базарі, у крамниці (Панас Мирний); Школа двокласова, гарна, з начальства ніхто не заглядає (С. Васильченко); Про одне я мрію нині - Коли буду на Вкраїні, Зазирнути в те село (Л. Первомайський); Тільки оце прийшов Скиба на зміну.. Наглянув до молотарки (А. Головко); Чому не провести, - каже батько, - мені треба назирнути в Велику Яругу (Марко Вовчок). - Пор. 1. відві́дувати, 1. захо́дити.

Словник фразеологізмів

загляда́ти (зазира́ти) / загля́нути (зазирну́ти) в ду́шу (в се́рце) кого, кому, чию (чиє). Намагатися зрозуміти почуття, думки, сутність і т. ін. кого-небудь. Схотілось мені заглянути в душу старого, чи справді охолодили її так літа .., чи усе .. справді вже заглухло, висохло і порепалось, як той степ в довгу засуху (О. Стороженко); А хочеш любові людям — то в серце їм заглянь (А. Малишко); [Грицько:] Ще раз у власне серце зазирну; І якщо там Маруся переважить, Зроблю, як кажеш, відсахнуся Галі І до Марусі старостів зашлю (В. Самійленко). подиви́тись у ду́шу. [Лео Ерліх:] Тепер ви бачите, панове, що значить талант. .. І ніхто зрячий не побачив цього таланту. Бо зрячі дивились на шкіру, а сліпий подивився в душу (І. Кочерга).

загляда́ти (зазира́ти) / загля́нути (зазирну́ти) в ду́шу (в се́рце) кого, кому, чию (чиє). Намагатися зрозуміти почуття, думки, сутність і т. ін. кого-небудь. Схотілось мені заглянути в душу старого, чи справді охолодили її так літа .., чи усе .. справді вже заглухло, висохло і порепалось, як той степ в довгу засуху (О. Стороженко); А хочеш любові людям — то в серце їм заглянь (А. Малишко); [Грицько:] Ще раз у власне серце зазирну; І якщо там Маруся переважить, Зроблю, як кажеш, відсахнуся Галі І до Марусі старостів зашлю (В. Самійленко). подиви́тись у ду́шу. [Лео Ерліх:] Тепер ви бачите, панове, що значить талант. .. І ніхто зрячий не побачив цього таланту. Бо зрячі дивились на шкіру, а сліпий подивився в душу (І. Кочерга).

смерть загляда́є (ди́виться, зазира́є і т. ін.) / загля́нула (подиви́лась, зазирну́ла і т. ін.) в о́чі кому. Хто-небудь може померти, близький до кончини, загибелі. Почалося тривожне підпільне життя .. Тричі за цей час ловили мене гестапівці й поліцаї. Тричі за цей час заглядала мені у вічі смерть (Л. Дмитерко); — Не бійся, тату! Не вперше мені на смерть іти. Десять років мені смерть щодня в очі зазирала! (А. Кащенко); Титар, бачачи, що смерть заглянула йому в очі, благально протягнув: — Рятуй (М. Стельмах).