загляда́ти (зазира́ти) / загля́нути (зазирну́ти) в ду́шу (в се́рце) кого, кому, чию (чиє). Намагатися зрозуміти почуття, думки, сутність і т. ін. кого-небудь. Схотілось мені заглянути в душу старого, чи справді охолодили її так літа .., чи усе .. справді вже заглухло, висохло і порепалось, як той степ в довгу засуху (О. Стороженко); А хочеш любові людям — то в серце їм заглянь (А. Малишко); [Грицько:] Ще раз у власне серце зазирну; І якщо там Маруся переважить, Зроблю, як кажеш, відсахнуся Галі І до Марусі старостів зашлю (В. Самійленко). подиви́тись у ду́шу. [Лео Ерліх:] Тепер ви бачите, панове, що значить талант. .. І ніхто зрячий не побачив цього таланту. Бо зрячі дивились на шкіру, а сліпий подивився в душу (І. Кочерга).

загляда́ти (зазира́ти) / загля́нути (зазирну́ти) в ду́шу (в се́рце) кого, кому, чию (чиє). Намагатися зрозуміти почуття, думки, сутність і т. ін. кого-небудь. Схотілось мені заглянути в душу старого, чи справді охолодили її так літа .., чи усе .. справді вже заглухло, висохло і порепалось, як той степ в довгу засуху (О. Стороженко); А хочеш любові людям — то в серце їм заглянь (А. Малишко); [Грицько:] Ще раз у власне серце зазирну; І якщо там Маруся переважить, Зроблю, як кажеш, відсахнуся Галі І до Марусі старостів зашлю (В. Самійленко). подиви́тись у ду́шу. [Лео Ерліх:] Тепер ви бачите, панове, що значить талант. .. І ніхто зрячий не побачив цього таланту. Бо зрячі дивились на шкіру, а сліпий подивився в душу (І. Кочерга).

смерть загляда́є (ди́виться, зазира́є і т. ін.) / загля́нула (подиви́лась, зазирну́ла і т. ін.) в о́чі кому. Хто-небудь може померти, близький до кончини, загибелі. Почалося тривожне підпільне життя .. Тричі за цей час ловили мене гестапівці й поліцаї. Тричі за цей час заглядала мені у вічі смерть (Л. Дмитерко); — Не бійся, тату! Не вперше мені на смерть іти. Десять років мені смерть щодня в очі зазирала! (А. Кащенко); Титар, бачачи, що смерть заглянула йому в очі, благально протягнув: — Рятуй (М. Стельмах).