ЗА́МОРОЗКИмн.[ЗА́МОРОЗОКодн.] (незначні осінні або весняні морози, перев. нічні чи ранкові), ПРИ́МОРОЗКИмн.[ПРИ́МОРОЗОКодн.], О́ЗИМКИмн.[О́ЗИМОКодн.]розм.,ЗА́ЗИМКИмн.[ЗА́ЗИМОКодн.]діал.,ЗА́МОРОЗЬрідко;НЕДО́СВІТ (ранкові заморозки). Подув холодний вітер, почалися заморозки, а ще за кілька днів на землю впав глибокий сніг (Д. Бедзик); Солодко пахне прілим листом і травами, пізніми грибами, що їх уже торкнулися перші приморозки (В. Кучер); [Іван:] А жита які! І лютневі вітри не зв’ялили, і озимки не зморозили (Я. Галан); Густим димом обволікали [колгоспники] плантації, рятували від заморозі (Є. Кротевич); Барвінок цвів і зеленів, Слався, розстилався; Та недосвіт перед світом В садочок укрався. Потоптав веселі квіти, Побив... Поморозив... (Т. Шевченко).