заземлити 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | заземли́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | заземлі́мо, заземлі́м | |
| 2 особа | заземли́ | заземлі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | заземлю́ | заземлимо́, заземли́м |
| 2 особа | заземли́ш | заземлите́ |
| 3 особа | заземли́ть | заземля́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | заземли́в | заземли́ли |
| жін.р. | заземли́ла | |
| сер.р. | заземли́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| зазе́млений | ||
| Безособова форма | ||
| зазе́млено | ||
| Дієприслівник | ||
| заземли́вши | ||