-1-
іменник чоловічого роду, істота

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний за́здрісник за́здрісники
родовий за́здрісника за́здрісників
давальний за́здрісникові, за́здріснику за́здрісникам
знахідний за́здрісника за́здрісників
орудний за́здрісником за́здрісниками
місцевий на/у за́здрісникові, за́здріснику на/у за́здрісниках
кличний за́здріснику за́здрісники

Словник синонімів

ЗА́ЗДРІСНИК (той, хто заздрить), ЗАВИ́ДНИКрозм.,ЗАВИ́ДАрозм.Говорив [Василь], що його одтирають, що то заздрісники і наклепники з’їли його (Ю. Мушкетик); Завиднику пиріжок, а жаліснику рожок (прислів’я); Всяк нероба і завида (Споконвіку це було) Так про успіхи сусіда Скаже, посміхнувшись мило: - Знов Давиду пощастило, Знов Демиду повезло... - А в душі булькоче зло (С. Воскрекасенко).