-1-
дієслово недоконаного виду
[діал.]

Словник відмінків

Інфінітив за́здростити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   за́здростімо, за́здростім
2 особа за́здрости за́здростіть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа за́здроститиму за́здроститимемо, за́здроститимем
2 особа за́здроститимеш за́здроститимете
3 особа за́здроститиме за́здроститимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа за́здрощу за́здростимо, за́здростим
2 особа за́здростиш за́здростите
3 особа за́здростить за́здростять
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
за́здростячи*
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. за́здростив за́здростили
жін. р. за́здростила
сер. р. за́здростило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
за́здростивши

Словник синонімів

ЗА́ЗДРИТИ (відчувати заздрість), ЗА́ЗДРИТИСЯрозм.,ЗАВИ́ДУВАТИрозм.,ЗА́ЗДРОСТИТИдіал.Як усі здивуються, коли вона на свято узує їх [чоботи], як усі будуть заздрити їй!.. (Панас Мирний); На велику худобу, батьківщину її заздрились (Ганна Барвінок); Не завидуй багатому; Багатий не знає Ні приязні, ні любові - Він все те наймає (Т. Шевченко); Багатирки надимали презирливо губи, аМартоха думала: "заздростять!" (Леся Українка).