-1-
дієслово недоконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив за́здритися, за́здритись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   за́здрімося, за́здрімось, за́здрімся
2 особа за́здрися, за́здрись за́здріться
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа за́здритимуся, за́здритимусь за́здритимемося, за́здритимемось, за́здритимемся
2 особа за́здритимешся за́здритиметеся, за́здритиметесь
3 особа за́здритиметься за́здритимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа за́здрюся, за́здрюсь за́здримося, за́здримось, за́здримся
2 особа за́здришся за́здритеся, за́здритесь
3 особа за́здриться за́здряться
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
за́здрячись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. за́здрився, за́здривсь за́здрилися, за́здрились
жін. р. за́здрилася, за́здрилась
сер. р. за́здрилося, за́здрилось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
за́здрившись

Словник синонімів

ЗА́ЗДРИТИ (відчувати заздрість), ЗА́ЗДРИТИСЯрозм.,ЗАВИ́ДУВАТИрозм.,ЗА́ЗДРОСТИТИдіал.Як усі здивуються, коли вона на свято узує їх [чоботи], як усі будуть заздрити їй!.. (Панас Мирний); На велику худобу, батьківщину її заздрились (Ганна Барвінок); Не завидуй багатому; Багатий не знає Ні приязні, ні любові - Він все те наймає (Т. Шевченко); Багатирки надимали презирливо губи, аМартоха думала: "заздростять!" (Леся Українка).