-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив за́здрити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   за́здрімо, за́здрім
2 особа за́здри за́здріть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа за́здритиму за́здритимемо, за́здритимем
2 особа за́здритимеш за́здритимете
3 особа за́здритиме за́здритимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа за́здрю за́здримо, за́здрим
2 особа за́здриш за́здрите
3 особа за́здрить за́здрять
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
за́здрячи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. за́здрив за́здрили
жін. р. за́здрила
сер. р. за́здрило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
за́здривши

Словник синонімів

ЗА́ЗДРИТИ (відчувати заздрість), ЗА́ЗДРИТИСЯрозм.,ЗАВИ́ДУВАТИрозм.,ЗА́ЗДРОСТИТИдіал.Як усі здивуються, коли вона на свято узує їх [чоботи], як усі будуть заздрити їй!.. (Панас Мирний); На велику худобу, батьківщину її заздрились (Ганна Барвінок); Не завидуй багатому; Багатий не знає Ні приязні, ні любові - Він все те наймає (Т. Шевченко); Багатирки надимали презирливо губи, аМартоха думала: "заздростять!" (Леся Українка).