зажурчати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]
Словник відмінків
| Інфінітив | зажурча́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | зажурчи́ть | зажурча́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | зажурча́в | зажурча́ли |
| жін.р. | зажурча́ла | |
| сер.р. | зажурча́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| зажурча́вши | ||