зажувати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | зажува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | зажу́ймо | |
| 2 особа | зажу́й | зажу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | зажую́ | зажуємо́, зажує́м |
| 2 особа | зажує́ш | зажуєте́ |
| 3 особа | зажує́ | зажую́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | зажува́в | зажува́ли |
| жін.р. | зажува́ла | |
| сер.р. | зажува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| зажо́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| зажо́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| зажува́вши | ||