МРУ́ЖИТИ (прикривати очі повіками), ЖМУ́РИТИ, ЗАЖМУ́РЮВАТИ, ЗАМРУ́ЖУВАТИ, ЗМРУ́ЖУВАТИ, ЩУ́ЛИТИ, ЩУ́РИТИ, ЗІЩУ́ЛЮВАТИ[ЗЩУ́ЛЮВАТИ], СКУ́ЛИТИрозм.;ПРИМРУ́ЖУВАТИ, ПРИЖМУ́РЮВАТИ, ПРИЩУ́ЛЮВАТИ, ПРИЩУ́РЮВАТИ, СКА́ЛИТИрозм.,ЗАСКА́ЛЮВАТИрозм.,ПРИСКА́ЛЮВАТИрозм. (злегка, не до кінця). - Док.: замру́жити, зажму́рити, змру́жити, зіщу́лити[зщу́лити], примру́жити, прижму́рити, прищу́лити, прищу́рити, заска́лити, приска́лити. Василь Карпович лукаво мружить око (О. Донченко); Густавсон ходить по кімнаті, мружить повіки (А. Шиян); Дочка лежить дома на кріслі І жмурить очиці свої (Леся Українка); Вдоволений Сивенко зажмурює очі (С. Васильченко); Раптом Жені здалося, що зараз повинно щось статися. На мить замружила очі (І. Муратов); Він то розплющував очі, то знову змружував їх - повіки склеплювались самі (Ю. Смолич); Перелякані, побуджені ґвалтовно, повилазили опришки. І щулили очі від сонця, від світла (Г. Хоткевич); Кожного разу, коли Федір Прохорович казав прізвище гаданого злочинця, Антоніна Іванівна щурила праве око (М. Трублаїні); Проша зіщулив одне око й підморгнув ще Ладі (П. Панч); Кіт скулить очі (М. Коцюбинський); Ганна Іванівназневажливо примружила очі (Ю. Шовкопляс); Він наливає собі вино, прижмурює око і ловить червоне світло у склянці (М. Коцюбинський); Олена прищулювала очі і колола в’їдливою фразою (Г. Хоткевич); Учитель поволі розправив папірець, прочитав і прищурив око (С. Васильченко); .- Я тебе зразу розкусив (при цьому Донець заскалив око) (І. Багряний); Гладун насмішкувато прискалив око (О. Гончар).