зажитий 2 значення

-1-
прикметник
(який загоївся) [рідко]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний зажи́тий зажи́та зажи́те зажи́ті
родовий зажи́того зажи́тої зажи́того зажи́тих
давальний зажи́тому зажи́тій зажи́тому зажи́тим
знахідний зажи́тий, зажи́того зажи́ту зажи́те зажи́ті, зажи́тих
орудний зажи́тим зажи́тою зажи́тим зажи́тими
місцевий на/у зажи́тому, зажи́тім на/у зажи́тій на/у зажи́тому, зажи́тім на/у зажи́тих
-2-
прикметник
(спожитий; відчутий; здобутий) [рідко]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний зажи́тий зажи́та зажи́те зажи́ті
родовий зажи́того зажи́тої зажи́того зажи́тих
давальний зажи́тому зажи́тій зажи́тому зажи́тим
знахідний зажи́тий, зажи́того зажи́ту зажи́те зажи́ті, зажи́тих
орудний зажи́тим зажи́тою зажи́тим зажи́тими
місцевий на/у зажи́тому, зажи́тім на/у зажи́тій на/у зажи́тому, зажи́тім на/у зажи́тих

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний зажи́тий зажи́та зажи́те зажи́ті
родовий зажи́того зажи́тої зажи́того зажи́тих
давальний зажи́тому зажи́тій зажи́тому зажи́тим
знахідний зажи́тий, зажи́того зажи́ту зажи́те зажи́ті, зажи́тих
орудний зажи́тим зажи́тою зажи́тим зажи́тими
місцевий на/у зажи́тому, зажи́тім на/у зажи́тій на/у зажи́тому, зажи́тім на/у зажи́тих