-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний заже́рний заже́рна заже́рне заже́рні
родовий заже́рного заже́рної заже́рного заже́рних
давальний заже́рному заже́рній заже́рному заже́рним
знахідний заже́рний заже́рну заже́рне заже́рні
орудний заже́рним заже́рною заже́рним заже́рними
місцевий на/у заже́рному, заже́рнім на/у заже́рній на/у заже́рному, заже́рнім на/у заже́рних

Словник синонімів

ЖА́ДІ́БНИЙ (який надто прагне збагачення, наживи і т. ін.), ПОЖА́ДЛИВИЙ, ЗАПОПА́ДЛИВИЙ, НЕНАСИ́ТНИЙ, ЗАЖЕ́РЛИВИЙ, НЕНАЖЕ́РЛИВИЙ, ЗАГРЕБУ́ЩИЙрозм., ЗАПОПА́ДНИЙрідше,ЗАХЛА́ННИЙрозм.,НЕВСИТИ́МИЙрідше,НЕНАЖЕ́РНИЙрідше,НЕСИ́ТИЙрідше,ЗАЖЕ́РНИЙрідше,ЗАГРЕ́БИСТИЙрідше,ПОЖА́ДНИЙрідше. Всі вони [родичі княгині Ольги] жадібні, тільки й думають, як би щось привласнити (С. Скляренко); Він вдався в свого діда Фотія. Такий же дикий, пожадливий, самовпевнений, нещирий (Я. Качура); Тільки тепер по-справжньому стало видно, чим була Каховка.. для ненаситних владарів рабовласницького Півдня (О. Гончар); - Багатство робить людину зажерливою (С. Чорнобривець); Вовк не їсть вовка, не ловить собі подібних.. Але це ненажерливе плем’я [людей] поїдало власних своїх родичів,.. з котрими зводило нескінченні війни за самиць і за місця ловів, і просто за владу і перевагу (М. Грушевський); Оці будинки, покої, по яких перше блукала одна несита і загребуща людина - тепер підуть під школи (М. Коцюбинський); Такий захланний, він навіть за німців присвоїв собі Ротову ниву під лісом (П. Козланюк); Незліченні природні багатства і неймовірні людські зусилля десятків народів ішли в прірву, а точніше, в ненажерну пельку монстра - виморочної великодержави (з журналу); Цар зажерний вередує, А нещасний люд бідує (Л. Первомайський); Запопадливі до поживи, баришу, розвивають [Саливон з Гнатом] давньовічні навички, пробуджують пожадні хутірські пристрасті (К. Гордієнко). - Пор. 1. скупи́й.
НЕНАЖЕ́РЛИВИЙ (який багато їсть, любить поїсти), НЕНАЖЕ́РНИЙрідше,ЗАЖЕ́РЛИВИЙпідсил. або зневажл.,ПРОЖЕ́РЛИВИЙпідсил. або зневажл., розм.,ОБЖЕ́РЛИВИЙзневажл.,ЗАЖЕ́РНИЙрозм. рідше,ПА́ЖЕРЛИВИЙпідсил. розм.,ПРОЖЕ́РНИЙпідсил. розм. рідше;НЕНАСИ́ТНИЙ (жадібний на їжу, який не може насититися). На Ташані кричали, ляпаючи крилами, гуси, чулося бовтання ненажерливої щуки (Григорій Тютюнник); Ненажерний довгоносик поїда молодий буряк (К. Гордієнко); Поки зажерливий люд ще не різав биків на поживу, Так золотий утішався Сатурн на землі плодовитій (М. Зеров).