зажерливий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний заже́рливий заже́рлива заже́рливе заже́рливі
родовий заже́рливого заже́рливої заже́рливого заже́рливих
давальний заже́рливому заже́рливій заже́рливому заже́рливим
знахідний заже́рливий, заже́рливого заже́рливу заже́рливе заже́рливі, заже́рливих
орудний заже́рливим заже́рливою заже́рливим заже́рливими
місцевий на/у заже́рливому, заже́рливім на/у заже́рливій на/у заже́рливому, заже́рливім на/у заже́рливих

Словник синонімів

ЖА́ДІ́БНИЙ (який надто прагне збагачення, наживи і т. ін.), ПОЖА́ДЛИВИЙ, ЗАПОПА́ДЛИВИЙ, НЕНАСИ́ТНИЙ, ЗАЖЕ́РЛИВИЙ, НЕНАЖЕ́РЛИВИЙ, ЗАГРЕБУ́ЩИЙрозм., ЗАПОПА́ДНИЙрідше,ЗАХЛА́ННИЙрозм.,НЕВСИТИ́МИЙрідше,НЕНАЖЕ́РНИЙрідше,НЕСИ́ТИЙрідше,ЗАЖЕ́РНИЙрідше,ЗАГРЕ́БИСТИЙрідше,ПОЖА́ДНИЙрідше. Всі вони [родичі княгині Ольги] жадібні, тільки й думають, як би щось привласнити (С. Скляренко); Він вдався в свого діда Фотія. Такий же дикий, пожадливий, самовпевнений, нещирий (Я. Качура); Тільки тепер по-справжньому стало видно, чим була Каховка.. для ненаситних владарів рабовласницького Півдня (О. Гончар); - Багатство робить людину зажерливою (С. Чорнобривець); Вовк не їсть вовка, не ловить собі подібних.. Але це ненажерливе плем’я [людей] поїдало власних своїх родичів,.. з котрими зводило нескінченні війни за самиць і за місця ловів, і просто за владу і перевагу (М. Грушевський); Оці будинки, покої, по яких перше блукала одна несита і загребуща людина - тепер підуть під школи (М. Коцюбинський); Такий захланний, він навіть за німців присвоїв собі Ротову ниву під лісом (П. Козланюк); Незліченні природні багатства і неймовірні людські зусилля десятків народів ішли в прірву, а точніше, в ненажерну пельку монстра - виморочної великодержави (з журналу); Цар зажерний вередує, А нещасний люд бідує (Л. Первомайський); Запопадливі до поживи, баришу, розвивають [Саливон з Гнатом] давньовічні навички, пробуджують пожадні хутірські пристрасті (К. Гордієнко). - Пор. 1. скупи́й.
НЕНАЖЕ́РЛИВИЙ (який багато їсть, любить поїсти), НЕНАЖЕ́РНИЙрідше,ЗАЖЕ́РЛИВИЙпідсил. або зневажл.,ПРОЖЕ́РЛИВИЙпідсил. або зневажл., розм.,ОБЖЕ́РЛИВИЙзневажл.,ЗАЖЕ́РНИЙрозм. рідше,ПА́ЖЕРЛИВИЙпідсил. розм.,ПРОЖЕ́РНИЙпідсил. розм. рідше;НЕНАСИ́ТНИЙ (жадібний на їжу, який не може насититися). На Ташані кричали, ляпаючи крилами, гуси, чулося бовтання ненажерливої щуки (Григорій Тютюнник); Ненажерний довгоносик поїда молодий буряк (К. Гордієнко); Поки зажерливий люд ще не різав биків на поживу, Так золотий утішався Сатурн на землі плодовитій (М. Зеров).