-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | зажа́рювати |
| | однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | зажа́рюймо |
| 2 особа | зажа́рюй | зажа́рюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | зажа́рюватиму | зажа́рюватимемо, зажа́рюватимем |
| 2 особа | зажа́рюватимеш | зажа́рюватимете |
| 3 особа | зажа́рюватиме | зажа́рюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | зажа́рюю | зажа́рюємо, зажа́рюєм |
| 2 особа | зажа́рюєш | зажа́рюєте |
| 3 особа | зажа́рює | зажа́рюють |
| Активний дієприкметник |
| |
| Дієприслівник |
| зажа́рюючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | зажа́рював | зажа́рювали |
| жін. р. | зажа́рювала |
| сер. р. | зажа́рювало |
| Активний дієприкметник |
| |
| Пасивний дієприкметник |
| зажа́рюваний |
| Безособова форма |
| зажа́рювано |
| Дієприслівник |
| зажа́рювавши |
Словник синонімів
СМА́ЖИТИ (готувати м’ясо, рибу, овочі тощо на вогні без застосування води), ЖА́РИТИ, ШКВА́РИТИ, ПРЯГТИ́, ПРЯ́ЖИТИ [ПРА́ЖИТИ], ЗАСМА́ЖУВАТИ, ЗАЖА́РЮВАТИ (перев. окремою тушкою, великим шматком); ПРОСМА́ЖУВАТИ, УСМА́ЖУВАТИ [ВСМА́ЖУВАТИ] (до повної готовності); ПРИСМА́ЖУВАТИ, ПРИШКВА́РЮВАТИ (частково, трохи). - Док.: засма́жити, посма́жити, зажа́рити, пожа́рити, ужа́рити [вжа́рити], спрягти́, спря́жити [спра́жити], просма́жити, усма́жити [всма́жити], присма́жити, пришква́рити. Онися пішла в пекарню, звеліла смажити три гуски (І. Нечуй-Левицький); - В печах день і ніч топлять, жарять та шкварять, всяких кручеників заготовляють (О. Гончар); Сичала на столі бензинка, а на ній шкварчала яєчня, яку мистецьки вмів пряжити Савченко (М. Коцюбинський); - Дьоготь, як олія, хоч млинці на ньому пряж (А. Іщук); Добре просмажити м’ясо.