ДУ́ШНИ́Й (про повітря високої температури, насичене вологою, випарами; з таким повітрям), ЗАДУ́ШЛИВИЙ, ЗА́ДУ́ШНИЙ, УДУ́ШЛИВИЙ рідше,ПАРКИ́Й, ПАРНИ́Йрозм.Перший раз по довгій зимовій неволі в тісних, душних хатах ми, сільські діти, могли побігати собі свобідно (І. Франко); Повітря в кухні було важке, задушливе (В. Козаченко); В задушні, паркі ночі виносив [капітан] постелю з каюти на бак (О. Гончар); Випав удушливий день саме серед гарячої пори жнив (Панас Мирний); Повітря неймовірно парке, таке парке, яким воно буває тільки у передгрозовий час (Ю. Збанацький); День парний, дрімливий, сонечко парить, наче з-за туману (Марко Вовчок). - Пор. 1. жарки́й.