задушливий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний заду́шливий заду́шлива заду́шливе заду́шливі
родовий заду́шливого заду́шливої заду́шливого заду́шливих
давальний заду́шливому заду́шливій заду́шливому заду́шливим
знахідний заду́шливий заду́шливу заду́шливе заду́шливі
орудний заду́шливим заду́шливою заду́шливим заду́шливими
місцевий на/у заду́шливому, заду́шливім на/у заду́шливій на/у заду́шливому, заду́шливім на/у заду́шливих

Словник синонімів

ДУ́ШНИ́Й (про повітря високої температури, насичене вологою, випарами; з таким повітрям), ЗАДУ́ШЛИВИЙ, ЗА́ДУ́ШНИЙ, УДУ́ШЛИВИЙ рідше,ПАРКИ́Й, ПАРНИ́Йрозм.Перший раз по довгій зимовій неволі в тісних, душних хатах ми, сільські діти, могли побігати собі свобідно (І. Франко); Повітря в кухні було важке, задушливе (В. Козаченко); В задушні, паркі ночі виносив [капітан] постелю з каюти на бак (О. Гончар); Випав удушливий день саме серед гарячої пори жнив (Панас Мирний); Повітря неймовірно парке, таке парке, яким воно буває тільки у передгрозовий час (Ю. Збанацький); День парний, дрімливий, сонечко парить, наче з-за туману (Марко Вовчок). - Пор. 1. жарки́й.