задухуватий 1 значення

-1-
прикметник
[рідко]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний заду́хуватий заду́хувата заду́хувате заду́хуваті
родовий заду́хуватого заду́хуватої заду́хуватого заду́хуватих
давальний заду́хуватому заду́хуватій заду́хуватому заду́хуватим
знахідний заду́хуватий, заду́хуватого заду́хувату заду́хувате заду́хуваті, заду́хуватих
орудний заду́хуватим заду́хуватою заду́хуватим заду́хуватими
місцевий на/у заду́хуватому, заду́хуватім на/у заду́хуватій на/у заду́хуватому, заду́хуватім на/у заду́хуватих