задурливий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний заду́рливий заду́рлива заду́рливе заду́рливі
родовий заду́рливого заду́рливої заду́рливого заду́рливих
давальний заду́рливому заду́рливій заду́рливому заду́рливим
знахідний заду́рливий заду́рливу заду́рливе заду́рливі
орудний заду́рливим заду́рливою заду́рливим заду́рливими
місцевий на/у заду́рливому, заду́рливім на/у заду́рливій на/у заду́рливому, заду́рливім на/у заду́рливих

Словник синонімів

П’ЯНКИ́Й (про запахи, рослини і т. ін. - який викликає стан, схожий на сп’яніння), ХМІЛЬНИ́Й, П’ЯНЛИ́ВИЙ, П’ЯНЮ́ЧИЙ, П’Я́НИЙ, ЗАДУ́РЛИВИЙ, МЛО́СНИЙ, ЧАДНИ́Й, НАРКОТИ́ЧНИЙ. П’янкі випари конвалії, дикої м’яти, васильків, полину та чебрецю змішувалися в якийсь дивний букет пахощів, що паморочив голову (С. Добровольський); Зрідка перестукують краплинами верби, їхні зітлілі дупла дихають хмільною прілістю (М. Стельмах); З лісів повіяли п’янливі пахощі (В. Кучер); І я вже чую шелест хвої, П’янючі запахи сосни (І. Нехода); Жарко дихає материнка, п’яним духом дише деревій (С. Васильченко); В яру світили світляки, слалися задурливі пахощі бузини (К. Гордієнко); Цвіт пахучої липи повіяв млосним духом (В. Кучер); Із степу долинав у хутір теплий душок розпареної землі, змішаної із чадним запахом торішніх полинів (Григорій Тютюнник).