П’ЯНКИ́Й (про запахи, рослини і т. ін. - який викликає стан, схожий на сп’яніння), ХМІЛЬНИ́Й, П’ЯНЛИ́ВИЙ, П’ЯНЮ́ЧИЙ, П’Я́НИЙ, ЗАДУ́РЛИВИЙ, МЛО́СНИЙ, ЧАДНИ́Й, НАРКОТИ́ЧНИЙ. П’янкі випари конвалії, дикої м’яти, васильків, полину та чебрецю змішувалися в якийсь дивний букет пахощів, що паморочив голову (С. Добровольський); Зрідка перестукують краплинами верби, їхні зітлілі дупла дихають хмільною прілістю (М. Стельмах); З лісів повіяли п’янливі пахощі (В. Кучер); І я вже чую шелест хвої, П’янючі запахи сосни (І. Нехода); Жарко дихає материнка, п’яним духом дише деревій (С. Васильченко); В яру світили світляки, слалися задурливі пахощі бузини (К. Гордієнко); Цвіт пахучої липи повіяв млосним духом (В. Кучер); Із степу долинав у хутір теплий душок розпареної землі, змішаної із чадним запахом торішніх полинів (Григорій Тютюнник).