-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив задури́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   задурі́мо, задурі́м
2 особа задури́ задурі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа задурю́ заду́римо, заду́рим
2 особа заду́риш заду́рите
3 особа заду́рить заду́рять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. задури́в задури́ли
жін.р. задури́ла
сер.р. задури́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
заду́рений
Безособова форма
заду́рено
Дієприслівник
задури́вши

Словник синонімів

ПА́МОРОЧИТИ (притупляти свідомість; позбавляти здатності тверезо мислити), ЗАПА́МОРОЧУВАТИ, ЗАМОРО́ЧУВАТИ, ЗАТУМА́НЮВАТИ, ОДУРМА́НЮВАТИ, ЗАДУРМА́НЮВАТИ, ДУРМА́НИТИ, ОБМОРО́ЧУВАТИ[ОМОРО́ЧУВАТИ]розм., ЗАДУ́РЮВАТИрозм., ОТУМА́НЮВАТИрозм., ОТЬМА́РЮВАТИрідше, ОДУ́РЮВАТИрідше, ОДУРЯ́ТИрідше; П’ЯНИ́ТИ, ОП’ЯНЯ́ТИ, СП’ЯНЯ́ТИ, ОП’Я́НЮВАТИрідше, СП’Я́НЮВАТИрідше (виклика́ти схожий на сп’яніння стан). - Док.: запа́морочити, заморо́чити, затума́нити, одурма́нити, задурма́нити, обморо́чити[оморо́чити], задури́ти, отума́нити, отьма́рити, одури́ти, оп’яни́ти, сп’яни́ти. Липнева задуха упала на землю і паморочить людей, тварин, птахів (Н. Рибак); Клопоти так запаморочили Гордія, що не було часу ні подумати, ні передихнути (О. Копиленко); Не знаю, як воно так трапилось: чи я забула, чи мені памороки одбило, чи ярмарок заморочив мене (І. Нечуй-Левицький); Бідні, бідні, Нещасні люди.. Вас сотні літ безглуздими, пустими Словами затуманювали! (І. Франко); [Михайло:] Мене аж одурманило щастя (М. Старицький); Забуяв травень зеленню й квітами, задурманивпахощами медовими (В. Козаченко); Запашний бузок дурманив, близькість дівочого тіла п’янила (О. Гончар); Коли я добре схочу, то хоч кого словами обморочу (Леся Українка); [Анна:] Одурили мене, отуманили (І. Франко); Розпалені пристрасті отьмарили голови (К. Гордієнко); Воля п’янила дівчину (О. Донченко); Як оп’яня Мене землиця-мати Ясного дня! (О. Ющенко); Поезія.. оп’янювала, але не підносила його (І. Франко); Запах життя, здоров’я, землі сп’янив ще не зовсім зміцнілу Марину (Л. Дмитерко).