-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив заду́муватися, заду́муватись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   заду́муймося, заду́муймось
2 особа заду́муйся, заду́муйсь заду́муйтеся, заду́муйтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа заду́муватимуся, заду́муватимусь заду́муватимемося, заду́муватимемось, заду́муватимемся
2 особа заду́муватимешся заду́муватиметеся, заду́муватиметесь
3 особа заду́муватиметься заду́муватимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа заду́муюся, заду́муюсь заду́муємося, заду́муємось, заду́муємся
2 особа заду́муєшся заду́муєтеся, заду́муєтесь
3 особа заду́мується заду́муються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
заду́муючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. заду́мувався, заду́мувавсь заду́мувалися, заду́мувались
жін. р. заду́мувалася, заду́мувалась
сер. р. заду́мувалося, заду́мувалось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
заду́мувавшись

Словник синонімів

ЗАДУ́МАТИСЯ (почати зосереджено, глибоко думати, розмірковувати над чимось, про кого-, що-небудь), ЗАМИ́СЛИТИСЯ, ЗАГАДА́ТИСЯрозм.,РОЗДУ́МАТИСЯрозм.,РОЗГАДА́ТИСЯрозм.,ЗАСТАНОВИ́ТИСЯдіал. - Недок.: заду́муватися, зами́слюватися, зага́дуватися, розду́муватися, розга́дуватися, застановля́тися. Сумні стояли гетьмани і полковники; задумалися і мовчали довго, пригнічені якимсь важким передчуттям (О. Довженко); Дивлячись на розкладені на столі накази, розпорядження, донесення маршалів і листи з Франції, Наполеон замислився (П. Кочура); Ти погасла, ясна зоре! Став я мовчки, загадався... Не гадалось... (П. Грабовський); Хоч би сім’я..! А то сам, як палець.. Часто Максим, загадуючись над своїм бурлацьким життям, отак думав (Панас Мирний); За роботою та за турботою і часу не було роздуматися, як же воно зі мною далі буде (І. Муратов); Роздумався я отакечки, розгадався, та, трохи позітхавши, почав всміхатись (Марко Вовчок); - Невже татко не застановилися над тим, що яка ж то вітчизна може бути побудована на руїні своїх власних синів? (І. Франко).