задумливий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний заду́мливий заду́млива заду́мливе заду́мливі
родовий заду́мливого заду́мливої заду́мливого заду́мливих
давальний заду́мливому заду́мливій заду́мливому заду́мливим
знахідний заду́мливого, заду́мливий заду́мливу заду́мливе заду́мливих, заду́мливі
орудний заду́мливим заду́мливою заду́мливим заду́мливими
місцевий на/у заду́мливому, заду́мливім на/у заду́мливій на/у заду́мливому, заду́мливім на/у заду́мливих

Словник синонімів

ЗАДУ́МЛИВИЙ (який перебуває в задумі, схильний до задуми), ЗАДУ́МАНИЙ, ЗАМИ́СЛЕНИЙ, ЗАГА́ДАНИЙрозм.,ДУ́МНИЙрозм.,ДУМЛИ́ВИЙрідко, РОЗМИ́СЛЕНИЙрідко. Дівчинка зробилася тиха й задумлива, всю її істоту наче оповивав небачений серпанок смутку (О. Донченко); Мати сиділа така задумана та смутна, що Настусі аж кинувся в вічі її смутний вид, насуплені брови, густі рядки зморшків (І. Нечуй-Левицький); Мічурін сидів замислений і байдужий до вітань (О. Довженко); - Чо-с, мила, заплакана?Чо-с, любко, загадана? - Маруся мовчала (Г. Хоткевич); - Так от чого матуся така думна ходила.. (Марко Вовчок); Амфіон - розважний, думливий, старший виразом очей, ніж віком, - ..виводить мур (Леся Українка); Розмислений, розгублений і справді і сам не свій мовчки пройшов він до столу (М. Куліш).