ЗАДУ́МАТИСЯ (почати зосереджено, глибоко думати, розмірковувати над чимось, про кого-, що-небудь), ЗАМИ́СЛИТИСЯ, ЗАГАДА́ТИСЯрозм.,РОЗДУ́МАТИСЯрозм.,РОЗГАДА́ТИСЯрозм.,ЗАСТАНОВИ́ТИСЯдіал. - Недок.: заду́муватися, зами́слюватися, зага́дуватися, розду́муватися, розга́дуватися, застановля́тися. Сумні стояли гетьмани і полковники; задумалися і мовчали довго, пригнічені якимсь важким передчуттям (О. Довженко); Дивлячись на розкладені на столі накази, розпорядження, донесення маршалів і листи з Франції, Наполеон замислився (П. Кочура); Ти погасла, ясна зоре! Став я мовчки, загадався... Не гадалось... (П. Грабовський); Хоч би сім’я..! А то сам, як палець.. Часто Максим, загадуючись над своїм бурлацьким життям, отак думав (Панас Мирний); За роботою та за турботою і часу не було роздуматися, як же воно зі мною далі буде (І. Муратов); Роздумався я отакечки, розгадався, та, трохи позітхавши, почав всміхатись (Марко Вовчок); - Невже татко не застановилися над тим, що яка ж то вітчизна може бути побудована на руїні своїх власних синів? (І. Франко).