-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний задубі́лий задубі́ла задубі́ле задубі́лі
родовий задубі́лого задубі́лої задубі́лого задубі́лих
давальний задубі́лому задубі́лій задубі́лому задубі́лим
знахідний задубі́лий задубі́лу задубі́ле задубі́лі
орудний задубі́лим задубі́лою задубі́лим задубі́лими
місцевий на/у задубі́лому, задубі́лім на/у задубі́лій на/у задубі́лому, задубі́лім на/у задубі́лих

Словник синонімів

МЕ́РЗЛИЙ (який загинув або дуже застиг від морозу), ЗАМЕ́РЗЛИЙ, ЗМЕ́РЗЛИЙ, ЗАДУБІ́ЛИЙрозм.,ОДУБІ́ЛИЙрозм.На третій тільки день кинулись селяни шукати Катрю і знайшли її вже задубілу біля мерзлого сина (Панас Мирний); Місяців через півтора прийшла у волость звістка, що в полі, біля шляху, знайдено замерзлого чоловіка (Б. Грінченко); Буйні градини з дрібну сливу завбільшки били моряків, змоклих і змерзлих до кісток (З. Тулуб).
НЕРУХО́МИЙ (який не рухається, лишається в тому самому положенні), НЕПОРУ́ШНИЙ, НЕЗРУ́ШНИЙрідше,НЕДВИЖИ́МИЙрідше,НЕДВИ́ЖНИЙрідше,ЗАВМЕ́РЛИЙпідсил.,ЗАСТИ́ГЛИЙпідсил.,МЕ́РТВИЙпідсил.;ЗАКЛЯ́КЛИЙ, ЗАКАМ’ЯНІ́ЛИЙ[ЗАКАМЕНІ́ЛИЙрідше], СКАМ’ЯНІ́ЛИЙ[СКАМЕНІ́ЛИЙрідше], ОКАМ’ЯНІ́ЛИЙрідше,ЗАДЕРЕВ’ЯНІ́ЛИЙ, ОДЕРЕВ’ЯНІ́ЛИЙ, ДЕРЕВ’Я́НИЙ, ЗАЦІПЕНІ́ЛИЙ, ЗАКОСТЕНІ́ЛИЙ, ПОМЕРТВІ́ЛИЙ (про людину, частини її тіла та про тварину - який став нерухомим); ОСТОВПІ́ЛИЙ (про людину); ЗАДУБІ́ЛИЙ (про частини тіла). Ось солдат, що досі сидів нерухомий в напруженій позі, стиха ворухнувсь (А. Головко); Вода [в Сені] непорушна, живосрібна, навіть не збагнути, в який бік вона тече (В. Собко); Дрімає дорога, небом укрита. Повітря незрушне, склисте (О. Гончар); Крізь білу гребінку березняку ще виднілись розкидані по низовині завмерлі танки (О. Гончар); Робітники, які ще вчора стояли біля цих верстатів, пішли на фронт, і їх зараз ніким замінити. Кожний мертвий верстат був тепер злочином (О. Довженко); Марко встав, розправив задубілу спину, ступив кілька кроків одерев’янілими ногами (І. Цюпа); Він уявляв собі, що станеться з ним, коли він буде мертвий.. Кров у жилах густа і холодна, ..члени витягнені, дерев’яні і не згинаються (М. Коцюбинський).
ХОЛО́ДНИЙ (який має низьку або відносно низьку температуру), ЗИ́МНИЙрозм.; СТУДЕ́НИЙ (дуже холодний); КРИЖАНИ́Й, ЛЬОДОВИ́ТИЙ (як лід); МОРО́ЗНИЙ (з морозом); СІ́ВЕРКИЙдіал.,СІ́ВЕРНИЙдіал. (про вітер - пронизливий); НЕТО́ПЛЕНИЙ (про хату, приміщення, піч, грубу, в яких не топили); ПРОХОЛО́ЛИЙ, ПРОСТИ́ГЛИЙ (який втратив тепло); ЗАДУБІ́ЛИЙ (який втратив тепло і став негнучким або твердим). Сікло холодним, гострим дощем. Земля бралася ожеледицею (О. Гончар); На чолі в неї виступили краплі зимного поту (Н. Кобринська); Зима була тяжка, студена (І. Франко); Волосся йому ворушив крижаний вітер - старий не пам’ятав, коли загубив шапку (Ю. Яновський); Не властиві так само їм [первісним тільцям] і розпечений жар і холод різкий льодовитий (М. Зеров); Морозний вітер в гай і ліс Подув з холодних міст (Я. Щоголів); Сіверкий вітер подужчав (В. Кучер); Тяжко годувати Малих діток неумитих В нетопленій хаті (Т. Шевченко); Сидить баба Сикліта на печі, а піч нетоплена, холодна (Грицько Григоренко); Боєць залягав у глибокім снігу.. Останнє тепло, Останню снагу Губили руки його задубілі (А. Малишко); Їли задубілу варену картоплю.