задубти 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | заду́бти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | заду́бнімо, заду́бнім | |
2 особа | заду́бни | заду́бніть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | заду́бну | заду́бнемо, заду́бнем |
2 особа | заду́бнеш | заду́бнете |
3 особа | заду́бне | заду́бнуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | заду́б | заду́бли |
жін.р. | заду́бла | |
сер.р. | заду́бло | |
Активний дієприкметник | ||
заду́блий | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
заду́бши |