задубити 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | задуби́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | задубі́мо, задубі́м | |
| 2 особа | задуби́ | задубі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | задублю́ | задубимо́, задуби́м |
| 2 особа | задуби́ш | задубите́ |
| 3 особа | задуби́ть | задубля́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | задуби́в | задуби́ли |
| жін.р. | задуби́ла | |
| сер.р. | задуби́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| задуби́вши | ||