-1-
іменник жіночого роду
(громада у південних слов’ян) [іст.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний за́дру́га за́дру́ги
родовий за́дру́ги за́дру́г
давальний за́дру́зі за́дру́гам
знахідний за́дру́гу за́дру́ги
орудний за́дру́гою за́дру́гами
місцевий на/у за́дру́зі на/у за́дру́гах
кличний за́дру́го* за́дру́ги*

Словник синонімів

I. ГРОМА́ДАіст. (поземельне селянське об’єднання в Україні та Білорусії; збори членів такого об’єднання), ОБЩИ́НА, МИР, КОПА́, КУ́ПА (до XVІІ ст.); ДВО́РИЩЕ, ПЕ́ЧИЩЕ (родинне об’єднання); ЗАДРУ́ГА (у південних слов’ян). На селі Зобралася громада радить, Кого голить у москалі (Т. Шевченко); - В нашій селянській общині закладена споконвічна основа справедливого устрою... (Ф. Бурлака); Біля зборні зібрався весь мир (М. Коцюбинський); - На копу скликають, на раду громадську, - сказав Максим (І. Франко); Сімейна община відома за етнографічними даними у слов’янського населення;.. на Балканах її називали задругою, в Росії - печищем і дворищем (з журналу).