-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив задрижа́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   задрижі́мо, задрижі́м
2 особа задрижи́ задрижі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа задрижу́ задрижимо́, задрижи́м
2 особа задрижи́ш задрижите́
3 особа задрижи́ть задрижа́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. задрижа́в задрижа́ли
жін.р. задрижа́ла
сер.р. задрижа́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
задрижа́вши

Словник синонімів

ТРЕМТІ́ТИ (трястися від частих і коротких коливальних рухів), ДРИЖА́ТИ, ЗДРИГА́ТИСЯ, ЗДРИГА́ТИ, ЗДРИ́ГУВАТИрідше,ТРУСИ́ТИСЯ, ТІ́ПАТИСЯ, КОЛОТИ́ТИСЯ, ДРИГОТІ́ТИдіал.,ДИЛЬКОТА́ТИ[ДИЛЬКОТІ́ТИ]діал. (про тіло - від холоду, страху); ТРІПОТА́ТИСЯ[ТРІПОТІ́ТИСЯ] (часто, дрібно); ДВИГТІ́ТИ, ДВИГОТІ́ТИпідсил.,ДВИЖА́ТИдіал.,ТРЯСТИ́СЯ, СТРЯСА́ТИСЯ, СТРУ́ШУВАТИСЯ (під впливом сили). - Док.: затремті́ти, здригну́тися, здригну́ти, задрижа́ти, затруси́тися, заті́патися, заколоти́тися, задилькота́ти[задилькоті́ти], задвигті́ти, затрясти́ся, стрясти́ся, струси́тися. Земля тремтить у млості І ронить пелюстки, І невідомі гості Злітаються в садки (М. Рильський); Були тут страшнії гармати. Од вистрілу дрижали хати (І. Котляревський); Земля і гори здригалися від вибухання бомб і снарядів (В. Кучер); Худі плечі [Ганни] гостро настовбурчились, здригаючи під збитою хусткою (І. Микитенко); Голова Петру гнівно трусилася, руки стискалися, наче він ладен був кинутися на зятя і побити його (М. Чабанівський); Шура відчула, що вона перемерзла до кісток - все тіло на ній тіпалося (О. Гончар); Буває так, що тільки гляне і вже зурочить - зараз нападе на людину пропасниця: так і труситься, так і колотиться! (Грицько Григоренко); Страшний шум водопаду, від котрого аж земля дриготіла, звіщав, що вода прибула велика (І. Франко); Ноги угиналися, дилькотіли, в очах тьмилося (О. Ковінька); Гупають сільські чоботи, миготять підтички і тріпотять на вітрі стрічки в дівчат (М. Коцюбинський); Парашут Кудрявого вони замаскували під осокором, листя якого тріпотілося на свіжому осінньому вітерцеві (П. Автомонов); Від безперервних вибухів двигтіли, стрясались стіни (Я. Баш); Під’їздили тяжкі грузовики. Під ними двиготіла земля (І. Микитенко); - А прокинувся він, мій пустунчик, і гуком його в хаті аж сохи движать! (Марко Вовчок); Хлопці дзвонили в дзвони, аж дзвіниця тряслась (І. Нечуй-Левицький); "Мирний" рипить усіма своїми зв’язками і наче стогне і здригається і, стрімко хитаючись, пірнає бугшпритом у воду і знову струшується, винирнувши з води (О. Довженко). - Пор. 4. би́тися, 1. сі́патися.
ТРЕМТІ́ТИ (про голос - переривчасто, нерівно звучати), ДРИЖА́ТИ, ВІБРУВА́ТИ, ДЕРЕНЧА́ТИрозм.,ДЕРЕНЬКОТА́ТИ[ДЕРЕНЬКОТІ́ТИ]підсил. розм. - Док.: затремті́ти, задрижа́ти, завібрува́ти, задеренча́ти, задеренькота́ти[задеренькоті́ти]. Килина співала, поглядаючи на дівчат, і ставало їй добре, голос у неї тремтів од хвилювання (Є. Гуцало); Співати починала Гафійка. Старечий голос дрижав, душа тріпотіла в словах (Г. Хоткевич); Голос його тремтів та вібрував на неприродно високих тонах піднесення (Ю. Смолич); Простуджений його голос деренчав, мов тріснута посудина (А. Хижняк).

Словник фразеологізмів

[аж] жи́жки трясу́ться (тру́сяться, тремтя́ть, дрижа́ть і т. ін.) / затрясли́ся (затруси́лися, затремті́ли, задрижа́ли і т. ін.) у кого і без додатка. 1. Хто-небудь має сильне бажання до чогось. [Іван:] Аж жижки трусяться, так хочу танцювать (М. Кропивницький); У Тимоша аж жижки затряслися — так кортіло поквитатися з п’яницями (М. Колесников); На всю Горнилівку буйним хмелем розливаються пісні, а троїсті музики витинають таких, що і в старого мимоволі жижки затрусяться (В. Речмедін); — Годі, бабо, смутних! Співай нам веселих,— таких, щоб жижки задрижали (І. Нечуй-Левицький).

2. У кого-небудь з’являється почуття страху перед кимсьчимсь. — Ведіть у хату..,— сказав замість відповіді хлопець.— Прошу, прошу,— затурбувався господар, а у самого почали жижки трястися (В. Гжицький); — Ви все жартуєте...— непохвально похитав головою старий фельдшер.— А в мене аж жижки трусяться (Ю. Смолич); Щось його вразило. Чи не та незалежність, з якою повів себе Боровий. Наче б йому начхать, що з ним зустрівся і розмовляє сам Опанас Батюга, перед яким дрижать жижки і не в таких жевжиків (Я. Гримайло); — Тільки ж що перейшов через місток у лиман, а тут щось як замаха крилами над головою та пугукне, так у мене і затрусились жижки, незчувсь, як і присів у траві (О. Стороженко); Тут Денис так глянув на Трохима, що у того усі жижки задрижали і у душі похолонуло (Г. Квітка-Основ’яненко).

[аж] жи́жки трясу́ться (тру́сяться, тремтя́ть, дрижа́ть і т. ін.) / затрясли́ся (затруси́лися, затремті́ли, задрижа́ли і т. ін.) у кого і без додатка. 1. Хто-небудь має сильне бажання до чогось. [Іван:] Аж жижки трусяться, так хочу танцювать (М. Кропивницький); У Тимоша аж жижки затряслися — так кортіло поквитатися з п’яницями (М. Колесников); На всю Горнилівку буйним хмелем розливаються пісні, а троїсті музики витинають таких, що і в старого мимоволі жижки затрусяться (В. Речмедін); — Годі, бабо, смутних! Співай нам веселих,— таких, щоб жижки задрижали (І. Нечуй-Левицький).

2. У кого-небудь з’являється почуття страху перед кимсьчимсь. — Ведіть у хату..,— сказав замість відповіді хлопець.— Прошу, прошу,— затурбувався господар, а у самого почали жижки трястися (В. Гжицький); — Ви все жартуєте...— непохвально похитав головою старий фельдшер.— А в мене аж жижки трусяться (Ю. Смолич); Щось його вразило. Чи не та незалежність, з якою повів себе Боровий. Наче б йому начхать, що з ним зустрівся і розмовляє сам Опанас Батюга, перед яким дрижать жижки і не в таких жевжиків (Я. Гримайло); — Тільки ж що перейшов через місток у лиман, а тут щось як замаха крилами над головою та пугукне, так у мене і затрусились жижки, незчувсь, як і присів у траві (О. Стороженко); Тут Денис так глянув на Трохима, що у того усі жижки задрижали і у душі похолонуло (Г. Квітка-Основ’яненко).

ко́жна жи́лка (жи́лочка) дрижи́ть (гра́є, гово́рить, брини́ть, тремти́ть і т. ін.) / задрижа́ла (загра́ла, заговори́ла, забрині́ла, затремті́ла і т. ін.) у кого, рідше на кому, в кому. Хто-небудь відчуває приплив сил, енергії, завзяття, позитивних емоцій і т. ін. В Саїда дрижала кожна жилка, кров грала в жилах, кипіла (І. Нечуй-Левицький); — Молодий, здоровий, свіжощокий, та в такому віці на тобі кожна жилка б грати повинна, а він сидить хмурка хмурить (О. Гончар); Красна [Олена] — як звізда, як співає,— то з вигуком, як гуляє, то з викрутом та ще так, що кожна жилочка в ній говорить (Г. Хоткевич); У Галі кожна жилочка забриніла від тії похвали (Панас Мирний). жи́лочка брини́ть (затремті́ла) яка. [Петро:] А в батька молодеча жилочка й досі бринить? (Панас Мирний); [Петро:] Ну, а скажи по правді: тобто у тебе дівоча жилочка не затремтіла? (Панас Мирний).

ко́жна жи́лка (жи́лочка) дрижи́ть (гра́є, гово́рить, брини́ть, тремти́ть і т. ін.) / задрижа́ла (загра́ла, заговори́ла, забрині́ла, затремті́ла і т. ін.) у кого, рідше на кому, в кому. Хто-небудь відчуває приплив сил, енергії, завзяття, позитивних емоцій і т. ін. В Саїда дрижала кожна жилка, кров грала в жилах, кипіла (І. Нечуй-Левицький); — Молодий, здоровий, свіжощокий, та в такому віці на тобі кожна жилка б грати повинна, а він сидить хмурка хмурить (О. Гончар); Красна [Олена] — як звізда, як співає,— то з вигуком, як гуляє, то з викрутом та ще так, що кожна жилочка в ній говорить (Г. Хоткевич); У Галі кожна жилочка забриніла від тії похвали (Панас Мирний). жи́лочка брини́ть (затремті́ла) яка. [Петро:] А в батька молодеча жилочка й досі бринить? (Панас Мирний); [Петро:] Ну, а скажи по правді: тобто у тебе дівоча жилочка не затремтіла? (Панас Мирний).