-1-
дієслово доконаного виду
[безос., розм.]

Словник відмінків

Інфінітив задощи́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа задощи́ть  
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р.    
жін.р.  
сер.р. задощи́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
 

Словник синонімів

ЗАДОЩИ́ТИбезос., розм. (про обложний дощ - почати дощити), ЗАДОЩИ́ТИСЯрозм.;ЗАМРЯЧИ́ТИбезос. і ос.,ЗАМЖИ́ЧИТИбезос. і ос.,ЗАСЛЬОТИ́ТИрозм., ЗАСЛЬОТИ́ТИСЯрозм. (про густий дощ, туман, мокрий сніг). В кінці жовтня задощило (В. Козаченко); Задощилося: вже третій день дощ (Словник Б. Грінченка); На лихо небо заткалося хмарами, замрячив холодний дощ (Ю. Мушкетик); Почав накрапати дощ, а згодом таки добре засльотило (Мирослав Ірчан); Що робити бідним людям на селі вліті, коли на довший час засльотиться, а темні хмари тягнуться громадами майже попри землю (С. Ковалів). - Пор. I. мрячи́ти.