задовільняти 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | задовільня́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | задовільня́ймо | |
| 2 особа | задовільня́й | задовільня́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | задовільня́тиму | задовільня́тимемо, задовільня́тимем |
| 2 особа | задовільня́тимеш | задовільня́тимете |
| 3 особа | задовільня́тиме | задовільня́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | задовільня́ю | задовільня́ємо, задовільня́єм |
| 2 особа | задовільня́єш | задовільня́єте |
| 3 особа | задовільня́є | задовільня́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| задовільня́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | задовільня́в | задовільня́ли |
| жін. р. | задовільня́ла | |
| сер. р. | задовільня́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| задовільня́вши | ||