задовільнити 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | задові́льнити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | задові́льнімо, задові́льнім | |
| 2 особа | задові́льни | задові́льніть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | задові́льню | задові́льнимо, задові́льним |
| 2 особа | задові́льниш | задові́льните |
| 3 особа | задові́льнить | задові́льнять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | задові́льнив | задові́льнили |
| жін.р. | задові́льнила | |
| сер.р. | задові́льнило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| задові́льнений | ||
| Безособова форма | ||
| задові́льнено | ||
| Дієприслівник | ||
| задові́льнивши | ||