задовільнити 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив задові́льнити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   задові́льнімо, задові́льнім
2 особа задові́льни задові́льніть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа задові́льню задові́льнимо, задові́льним
2 особа задові́льниш задові́льните
3 особа задові́льнить задові́льнять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. задові́льнив задові́льнили
жін.р. задові́льнила
сер.р. задові́льнило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
задові́льнений
Безособова форма
задові́льнено
Дієприслівник
задові́льнивши