задовбувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | задо́вбувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | задо́вбуймо | |
| 2 особа | задо́вбуй | задо́вбуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | задо́вбуватиму | задо́вбуватимемо, задо́вбуватимем |
| 2 особа | задо́вбуватимеш | задо́вбуватимете |
| 3 особа | задо́вбуватиме | задо́вбуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | задо́вбую | задо́вбуємо, задо́вбуєм |
| 2 особа | задо́вбуєш | задо́вбуєте |
| 3 особа | задо́вбує | задо́вбують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| задо́вбуючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | задо́вбував | задо́вбували |
| жін. р. | задо́вбувала | |
| сер. р. | задо́вбувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| задо́вбуваний | ||
| Безособова форма | ||
| задо́вбувано | ||
| Дієприслівник | ||
| задо́вбувавши | ||