задобрювати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | задо́брювати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | задо́брюймо | |
| 2 особа | задо́брюй | задо́брюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | задо́брюватиму | задо́брюватимемо, задо́брюватимем |
| 2 особа | задо́брюватимеш | задо́брюватимете |
| 3 особа | задо́брюватиме | задо́брюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | задо́брюю | задо́брюємо, задо́брюєм |
| 2 особа | задо́брюєш | задо́брюєте |
| 3 особа | задо́брює | задо́брюють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| задо́брюючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | задо́брював | задо́брювали |
| жін. р. | задо́брювала | |
| сер. р. | задо́брювало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| задо́брюваний | ||
| Безособова форма | ||
| задо́брювано | ||
| Дієприслівник | ||
| задо́брювавши | ||