без за́дніх ніг, перев. зі сл. спа́ти. Дуже міцно. Потім [після роботи], наче мертвий, падаєш на покіс і до самого ранку спиш без задніх ніг, навіть на вечерю не дивишся (М. Стельмах); Невже Мартоха забула, який ниньки день святковий, невже спить без задніх ніг чи по сусідах повіялась? (Є. Гуцало). без ніг. Репортер .. “з горя” напився і лежав в Бергмановому саду, як то кажуть, без ніг (М. Хвильовий).

без за́дньої ми́слі. Не маючи ніяких поганих намірів; ненавмисне. Весь час поривався випередити Ваню, але Ваня без усякої задньої мислі заступав йому дорогу [на стежці] (Л. Первомайський).

відійти́ (відступи́ти, відсу́нутися і т. ін.) / відхо́дити (відступа́ти, відсува́тися і т. ін.) на за́дній (дру́гий) план. Стати другорядним, неістотним, менш важливим, незначущим. — Були серед них, крім хороших [людей], очевидно, і нехороші, дріб’язкові, заздрісні, злі і взагалі всякі... Але — дивно — тепер ці, останні, забулись, відійшли на задній план, а пам’ятаються тільки оті хороші люди (О. Гончар); Цікаво, що ось минув час, гострота багатьох питань пригасла, деякі проблеми, на які ми насамперед звертали увагу в творах, відступили на задній план, але й повторне читання не виявляється марним (З журналу); Як прийшла [Олена], бровами повела...— так мов одразу посвітлішало в корчмі. Посипалися жарти, заклики з усіх боків. Якось відсунулися на другий план і опришки, і самий Марусяк (Г. Хоткевич); — Людина, яка робить погані діла, чим далі стає гіршою. Хороше “я” відходить на задній план (М. Томчаній); Краківська гімназія.., одержання наукового ступеня доктора права, подорож до Венеції, однорічна військова служба в полку драгунів — усі ці перипетії життя молодого графа [Андрія Шептицького] поступово відходили для нього на другий план (З журналу).

відійти́ (відступи́ти, відсу́нутися і т. ін.) / відхо́дити (відступа́ти, відсува́тися і т. ін.) на за́дній (дру́гий) план. Стати другорядним, неістотним, менш важливим, незначущим. — Були серед них, крім хороших [людей], очевидно, і нехороші, дріб’язкові, заздрісні, злі і взагалі всякі... Але — дивно — тепер ці, останні, забулись, відійшли на задній план, а пам’ятаються тільки оті хороші люди (О. Гончар); Цікаво, що ось минув час, гострота багатьох питань пригасла, деякі проблеми, на які ми насамперед звертали увагу в творах, відступили на задній план, але й повторне читання не виявляється марним (З журналу); Як прийшла [Олена], бровами повела...— так мов одразу посвітлішало в корчмі. Посипалися жарти, заклики з усіх боків. Якось відсунулися на другий план і опришки, і самий Марусяк (Г. Хоткевич); — Людина, яка робить погані діла, чим далі стає гіршою. Хороше “я” відходить на задній план (М. Томчаній); Краківська гімназія.., одержання наукового ступеня доктора права, подорож до Венеції, однорічна військова служба в полку драгунів — усі ці перипетії життя молодого графа [Андрія Шептицького] поступово відходили для нього на другий план (З журналу).

відійти́ (відступи́ти, відсу́нутися і т. ін.) / відхо́дити (відступа́ти, відсува́тися і т. ін.) на за́дній (дру́гий) план. Стати другорядним, неістотним, менш важливим, незначущим. — Були серед них, крім хороших [людей], очевидно, і нехороші, дріб’язкові, заздрісні, злі і взагалі всякі... Але — дивно — тепер ці, останні, забулись, відійшли на задній план, а пам’ятаються тільки оті хороші люди (О. Гончар); Цікаво, що ось минув час, гострота багатьох питань пригасла, деякі проблеми, на які ми насамперед звертали увагу в творах, відступили на задній план, але й повторне читання не виявляється марним (З журналу); Як прийшла [Олена], бровами повела...— так мов одразу посвітлішало в корчмі. Посипалися жарти, заклики з усіх боків. Якось відсунулися на другий план і опришки, і самий Марусяк (Г. Хоткевич); — Людина, яка робить погані діла, чим далі стає гіршою. Хороше “я” відходить на задній план (М. Томчаній); Краківська гімназія.., одержання наукового ступеня доктора права, подорож до Венеції, однорічна військова служба в полку драгунів — усі ці перипетії життя молодого графа [Андрія Шептицького] поступово відходили для нього на другий план (З журналу).

відсува́ти (відтісня́ти) / відсу́нути (відтісни́ти) на за́дній (дру́гий) план що. Робити або вважати що-небудь менш важливим, другорядним, неістотним. Ніколи в нас не буде часу більше. Потрібен не час, а розуміння, що далі зволікати не можна, відсувати на задній план практичну справу — злочин (З журналу); Війна і революція розпорошили мистецькі сили, відсунули мистецтво на другий план (В. Еллан-Блакитний).

відійти́ (відступи́ти, відсу́нутися і т. ін.) / відхо́дити (відступа́ти, відсува́тися і т. ін.) на за́дній (дру́гий) план. Стати другорядним, неістотним, менш важливим, незначущим. — Були серед них, крім хороших [людей], очевидно, і нехороші, дріб’язкові, заздрісні, злі і взагалі всякі... Але — дивно — тепер ці, останні, забулись, відійшли на задній план, а пам’ятаються тільки оті хороші люди (О. Гончар); Цікаво, що ось минув час, гострота багатьох питань пригасла, деякі проблеми, на які ми насамперед звертали увагу в творах, відступили на задній план, але й повторне читання не виявляється марним (З журналу); Як прийшла [Олена], бровами повела...— так мов одразу посвітлішало в корчмі. Посипалися жарти, заклики з усіх боків. Якось відсунулися на другий план і опришки, і самий Марусяк (Г. Хоткевич); — Людина, яка робить погані діла, чим далі стає гіршою. Хороше “я” відходить на задній план (М. Томчаній); Краківська гімназія.., одержання наукового ступеня доктора права, подорож до Венеції, однорічна військова служба в полку драгунів — усі ці перипетії життя молодого графа [Андрія Шептицького] поступово відходили для нього на другий план (З журналу).

відсува́ти (відтісня́ти) / відсу́нути (відтісни́ти) на за́дній (дру́гий) план що. Робити або вважати що-небудь менш важливим, другорядним, неістотним. Ніколи в нас не буде часу більше. Потрібен не час, а розуміння, що далі зволікати не можна, відсувати на задній план практичну справу — злочин (З журналу); Війна і революція розпорошили мистецькі сили, відсунули мистецтво на другий план (В. Еллан-Блакитний).

відійти́ (відступи́ти, відсу́нутися і т. ін.) / відхо́дити (відступа́ти, відсува́тися і т. ін.) на за́дній (дру́гий) план. Стати другорядним, неістотним, менш важливим, незначущим. — Були серед них, крім хороших [людей], очевидно, і нехороші, дріб’язкові, заздрісні, злі і взагалі всякі... Але — дивно — тепер ці, останні, забулись, відійшли на задній план, а пам’ятаються тільки оті хороші люди (О. Гончар); Цікаво, що ось минув час, гострота багатьох питань пригасла, деякі проблеми, на які ми насамперед звертали увагу в творах, відступили на задній план, але й повторне читання не виявляється марним (З журналу); Як прийшла [Олена], бровами повела...— так мов одразу посвітлішало в корчмі. Посипалися жарти, заклики з усіх боків. Якось відсунулися на другий план і опришки, і самий Марусяк (Г. Хоткевич); — Людина, яка робить погані діла, чим далі стає гіршою. Хороше “я” відходить на задній план (М. Томчаній); Краківська гімназія.., одержання наукового ступеня доктора права, подорож до Венеції, однорічна військова служба в полку драгунів — усі ці перипетії життя молодого графа [Андрія Шептицького] поступово відходили для нього на другий план (З журналу).

відсува́ти (відтісня́ти) / відсу́нути (відтісни́ти) на за́дній (дру́гий) план що. Робити або вважати що-небудь менш важливим, другорядним, неістотним. Ніколи в нас не буде часу більше. Потрібен не час, а розуміння, що далі зволікати не можна, відсувати на задній план практичну справу — злочин (З журналу); Війна і революція розпорошили мистецькі сили, відсунули мистецтво на другий план (В. Еллан-Блакитний).

відсува́ти (відтісня́ти) / відсу́нути (відтісни́ти) на за́дній (дру́гий) план що. Робити або вважати що-небудь менш важливим, другорядним, неістотним. Ніколи в нас не буде часу більше. Потрібен не час, а розуміння, що далі зволікати не можна, відсувати на задній план практичну справу — злочин (З журналу); Війна і революція розпорошили мистецькі сили, відсунули мистецтво на другий план (В. Еллан-Блакитний).

відійти́ (відступи́ти, відсу́нутися і т. ін.) / відхо́дити (відступа́ти, відсува́тися і т. ін.) на за́дній (дру́гий) план. Стати другорядним, неістотним, менш важливим, незначущим. — Були серед них, крім хороших [людей], очевидно, і нехороші, дріб’язкові, заздрісні, злі і взагалі всякі... Але — дивно — тепер ці, останні, забулись, відійшли на задній план, а пам’ятаються тільки оті хороші люди (О. Гончар); Цікаво, що ось минув час, гострота багатьох питань пригасла, деякі проблеми, на які ми насамперед звертали увагу в творах, відступили на задній план, але й повторне читання не виявляється марним (З журналу); Як прийшла [Олена], бровами повела...— так мов одразу посвітлішало в корчмі. Посипалися жарти, заклики з усіх боків. Якось відсунулися на другий план і опришки, і самий Марусяк (Г. Хоткевич); — Людина, яка робить погані діла, чим далі стає гіршою. Хороше “я” відходить на задній план (М. Томчаній); Краківська гімназія.., одержання наукового ступеня доктора права, подорож до Венеції, однорічна військова служба в полку драгунів — усі ці перипетії життя молодого графа [Андрія Шептицького] поступово відходили для нього на другий план (З журналу).

дава́ти / да́ти за́дній хід, жарт. 1. Відступати назад; відходити. До Катрі кинулось аж п’ять парубків, але .. Кіндрат .. водночас розкидав їх ліктями, зухвало гукнувши: — Давай задній хід, браточки (В. Кучер); — Чого мене сюди принесло? Чи не дати задній хід, доки ще не пізно? (М. Рудь).

2. Несподівано зникати, тікати звідки-небудь. До якогось часу Яким Іванович вертівся тут .. і раптом як крізь землю провалився.— Мабуть, дав задній хід наш доповідач,— жартував Турган (Ю. Збанацький).

3. Відступати від своїх слів, дій, змінювати свої думки, переконання, позицію і т. ін. Замість того, щоб підтримувати добрим словом, він дав задній хід, звинувативши мене у всьому (З газети). да́ти за́днього хо́ду. — Він [Пилип Васюта] уже вступив було раз до колгоспу, але, як відомо, передумав. І от знову проситься .. Як будемо рішати? — Хай скаже, чого тоді дав заднього ходу,— вихопився молодий голос (І. Цюпа).

дава́ти / да́ти за́дній хід, жарт. 1. Відступати назад; відходити. До Катрі кинулось аж п’ять парубків, але .. Кіндрат .. водночас розкидав їх ліктями, зухвало гукнувши: — Давай задній хід, браточки (В. Кучер); — Чого мене сюди принесло? Чи не дати задній хід, доки ще не пізно? (М. Рудь).

2. Несподівано зникати, тікати звідки-небудь. До якогось часу Яким Іванович вертівся тут .. і раптом як крізь землю провалився.— Мабуть, дав задній хід наш доповідач,— жартував Турган (Ю. Збанацький).

3. Відступати від своїх слів, дій, змінювати свої думки, переконання, позицію і т. ін. Замість того, щоб підтримувати добрим словом, він дав задній хід, звинувативши мене у всьому (З газети). да́ти за́днього хо́ду. — Він [Пилип Васюта] уже вступив було раз до колгоспу, але, як відомо, передумав. І от знову проситься .. Як будемо рішати? — Хай скаже, чого тоді дав заднього ходу,— вихопився молодий голос (І. Цюпа).

дава́ти / да́ти за́дній хід, жарт. 1. Відступати назад; відходити. До Катрі кинулось аж п’ять парубків, але .. Кіндрат .. водночас розкидав їх ліктями, зухвало гукнувши: — Давай задній хід, браточки (В. Кучер); — Чого мене сюди принесло? Чи не дати задній хід, доки ще не пізно? (М. Рудь).

2. Несподівано зникати, тікати звідки-небудь. До якогось часу Яким Іванович вертівся тут .. і раптом як крізь землю провалився.— Мабуть, дав задній хід наш доповідач,— жартував Турган (Ю. Збанацький).

3. Відступати від своїх слів, дій, змінювати свої думки, переконання, позицію і т. ін. Замість того, щоб підтримувати добрим словом, він дав задній хід, звинувативши мене у всьому (З газети). да́ти за́днього хо́ду. — Він [Пилип Васюта] уже вступив було раз до колгоспу, але, як відомо, передумав. І от знову проситься .. Як будемо рішати? — Хай скаже, чого тоді дав заднього ходу,— вихопився молодий голос (І. Цюпа).

жи́ти за́днім умо́м (ро́зумом). Правильно оцінювати свої дії та вчинки лише після їх звершення, здійснення. — І отак я все життя — заднім умом живу. Ну, чого я з дому поїхала?! І куди мене лиха година несе! (А. Головко).

жи́ти за́днім умо́м (ро́зумом). Правильно оцінювати свої дії та вчинки лише після їх звершення, здійснення. — І отак я все життя — заднім умом живу. Ну, чого я з дому поїхала?! І куди мене лиха година несе! (А. Головко).

за́днім умо́м зі сл. розу́мний. Пізніше, із запізненням, після всього. — В їхній статті нічого, власне, про Храпчука не сказано. А це людина, яка не тільки зазналася… — Тепер ми грамотні,— пробурчав Заболотний.— Тепер ми розумні. Заднім умом (С. Журахович).

за́днім число́м. Пізніше, через деякий час після чого-небудь; із запізненням. Ми почали мити дорогу біля заправки. Тепер я вже розумію заднім числом, що це була одна з перших процедур пилоосаджування (Ю. Щербак); Щоб якусь заретушувати, що .. списки були раніше заготовлені, “переможці” вирішили заднім числом залучити до їх складання громадкість (Б. Олійник).

за́дня ду́мка. Прихований, потаємний, іноді підступний намір. — А чому ви про це запитали? — все ще насторожувався й підозрівав якусь задню думку Білозуб (В. Собко); — Вітю, а він, що, дуже тяжко поранений був? Віктора аж пересмикнуло.— От застряв у голові! — Це я так, без всякої задньої думки. Просто цікаво (А. Головко); Кузьма Власович .. не бачив біля себе нікого, хто брав би .. від нього будь-що просто, як належне,— без подиву і, тим більше, без задніх думок (Н. Тихий).

зворо́́тний (і́́нший, дру́́гий і т. ін.) бік меда́́лі. Протилежний вияв чого-небудь; протилежність. Кожен бере на себе те, що йому під силу, з щоденних клопотів має і копійку, і втіху. Але тут є й зворотний бік медалі: матеріальне може потіснити духовне (З газети); Весна видалась на рідкість дощовита. Це вселяє великі надії на багатий урожай, але є і зворотний бік медалі — дуже неприємний: наступають бур’яни (З газети). за́́дня сторона́́ меда́́лі. Блискучість ідеї, а то навіть форми могли захоплювати до ентузіазму й фанатизму, і багато треба було сторонніх критичних впливів, щоб хоч сяк-так показати й задню сторону медалі (Г. Хоткевич).

на за́дніх ла́пках, перев. зі сл. ходи́ти, повзти́, лі́зти і т. ін., зневажл. Улесливо, запопадливо, принижуючись і т. ін. — Подивіться хоч би на всіх тих, що тікали за кордон і звідтіля паплюжили республіку. З якою солоденькою усмішкою повзуть вони сюди на задніх лапках. Де їхнє почуття своєї людської гідності? Це ж кошмар! (М. Хвильовий).

огляда́тися (оберта́тися) / огля́нутися (оберну́тися) на за́дні коле́са, перев. жарт. 1. Повертатися в думках до минулого, зважати на те, що було раніше. Старші [учні], яким скоро випуск, змушені час від часу оглядатись на задні колеса (О. Гончар); — Дадуть мені перцю. Ох і дадуть! Бо в Храпчука все-таки справи кращі, ніж у мене… Отак їдеш і на задні колеса оглядаєшся… (С. Журахович); // Дивитися на себе збоку. — Ти диви на нього — от опудало! — А ти! Обернись на задні колеса! На себе глянь! (В. Нестайко).

2. Діяти обережно, обдумано, розумно; роздумувати над чим-небудь, враховувати все. [Русаловський:] Так отже я й оглядаюся на заднії колеса. Яка радість синові моєму брать тепер у голого Хоми дочку? (І. Карпенко-Карий). огляда́тися і на пере́дні й на за́дні. — ..Він оглядався і на передні й на задні, та й проґавив час (М. Грушевський).

огляда́тися (оберта́тися) / огля́нутися (оберну́тися) на за́дні коле́са, перев. жарт. 1. Повертатися в думках до минулого, зважати на те, що було раніше. Старші [учні], яким скоро випуск, змушені час від часу оглядатись на задні колеса (О. Гончар); — Дадуть мені перцю. Ох і дадуть! Бо в Храпчука все-таки справи кращі, ніж у мене… Отак їдеш і на задні колеса оглядаєшся… (С. Журахович); // Дивитися на себе збоку. — Ти диви на нього — от опудало! — А ти! Обернись на задні колеса! На себе глянь! (В. Нестайко).

2. Діяти обережно, обдумано, розумно; роздумувати над чим-небудь, враховувати все. [Русаловський:] Так отже я й оглядаюся на заднії колеса. Яка радість синові моєму брать тепер у голого Хоми дочку? (І. Карпенко-Карий). огляда́тися і на пере́дні й на за́дні. — ..Він оглядався і на передні й на задні, та й проґавив час (М. Грушевський).

огляда́тися (оберта́тися) / огля́нутися (оберну́тися) на за́дні коле́са, перев. жарт. 1. Повертатися в думках до минулого, зважати на те, що було раніше. Старші [учні], яким скоро випуск, змушені час від часу оглядатись на задні колеса (О. Гончар); — Дадуть мені перцю. Ох і дадуть! Бо в Храпчука все-таки справи кращі, ніж у мене… Отак їдеш і на задні колеса оглядаєшся… (С. Журахович); // Дивитися на себе збоку. — Ти диви на нього — от опудало! — А ти! Обернись на задні колеса! На себе глянь! (В. Нестайко).

2. Діяти обережно, обдумано, розумно; роздумувати над чим-небудь, враховувати все. [Русаловський:] Так отже я й оглядаюся на заднії колеса. Яка радість синові моєму брать тепер у голого Хоми дочку? (І. Карпенко-Карий). огляда́тися і на пере́дні й на за́дні. — ..Він оглядався і на передні й на задні, та й проґавив час (М. Грушевський).

огляда́тися (оберта́тися) / огля́нутися (оберну́тися) на за́дні коле́са, перев. жарт. 1. Повертатися в думках до минулого, зважати на те, що було раніше. Старші [учні], яким скоро випуск, змушені час від часу оглядатись на задні колеса (О. Гончар); — Дадуть мені перцю. Ох і дадуть! Бо в Храпчука все-таки справи кращі, ніж у мене… Отак їдеш і на задні колеса оглядаєшся… (С. Журахович); // Дивитися на себе збоку. — Ти диви на нього — от опудало! — А ти! Обернись на задні колеса! На себе глянь! (В. Нестайко).

2. Діяти обережно, обдумано, розумно; роздумувати над чим-небудь, враховувати все. [Русаловський:] Так отже я й оглядаюся на заднії колеса. Яка радість синові моєму брать тепер у голого Хоми дочку? (І. Карпенко-Карий). огляда́тися і на пере́дні й на за́дні. — ..Він оглядався і на передні й на задні, та й проґавив час (М. Грушевський).

огляда́тися (оберта́тися) / огля́нутися (оберну́тися) на за́дні коле́са, перев. жарт. 1. Повертатися в думках до минулого, зважати на те, що було раніше. Старші [учні], яким скоро випуск, змушені час від часу оглядатись на задні колеса (О. Гончар); — Дадуть мені перцю. Ох і дадуть! Бо в Храпчука все-таки справи кращі, ніж у мене… Отак їдеш і на задні колеса оглядаєшся… (С. Журахович); // Дивитися на себе збоку. — Ти диви на нього — от опудало! — А ти! Обернись на задні колеса! На себе глянь! (В. Нестайко).

2. Діяти обережно, обдумано, розумно; роздумувати над чим-небудь, враховувати все. [Русаловський:] Так отже я й оглядаюся на заднії колеса. Яка радість синові моєму брать тепер у голого Хоми дочку? (І. Карпенко-Карий). огляда́тися і на пере́дні й на за́дні. — ..Він оглядався і на передні й на задні, та й проґавив час (М. Грушевський).

па́сти за́дніх. Відставати від когось або поступатися перед кимсь у чому-небудь. [Пріська:] Що захоче Никодим, то так і буде, навіть і Пилип Дорофейович при них вже став задніх пасти (І. Карпенко-Карий); — Та й ти ж на педпрактиці не пас задніх (М. Стельмах); А я? Хвалитися не звик, але теж не пас задніх (А. Крижанівський). па́сти за́дні. — То отже слухай, Христино батьківно,— жартує панич.— Будь однині моєю слугою, і дай мені, будь ласка, умитися… Шабаш тепер, Маріє Іванівно! Пасіть задні (Панас Мирний).

па́сти за́дніх. Відставати від когось або поступатися перед кимсь у чому-небудь. [Пріська:] Що захоче Никодим, то так і буде, навіть і Пилип Дорофейович при них вже став задніх пасти (І. Карпенко-Карий); — Та й ти ж на педпрактиці не пас задніх (М. Стельмах); А я? Хвалитися не звик, але теж не пас задніх (А. Крижанівський). па́сти за́дні. — То отже слухай, Христино батьківно,— жартує панич.— Будь однині моєю слугою, і дай мені, будь ласка, умитися… Шабаш тепер, Маріє Іванівно! Пасіть задні (Панас Мирний).

скака́ти на за́дніх ла́пах (ла́пках) перед ким. Прислуговувати кому-небудь, підлещуватися до когось, втрачаючи людську гідність. Як виставимо свої драми, .. то будуть тоді наші “генії” перед нами на задніх лапках скакати (Леся Українка).

скака́ти на за́дніх ла́пах (ла́пках) перед ким. Прислуговувати кому-небудь, підлещуватися до когось, втрачаючи людську гідність. Як виставимо свої драми, .. то будуть тоді наші “генії” перед нами на задніх лапках скакати (Леся Українка).