задичавлений 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний задича́влений задича́влена задича́влене задича́влені
родовий задича́вленого задича́вленої задича́вленого задича́влених
давальний задича́вленому задича́вленій задича́вленому задича́вленим
знахідний задича́влений задича́влену задича́влене задича́влені
орудний задича́вленим задича́вленою задича́вленим задича́вленими
місцевий на/у задича́вленому, задича́вленім на/у задича́вленій на/у задича́вленому, задича́вленім на/у задича́влених