задирчати 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив задирча́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа задирчи́ть задирча́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. задирча́в задирча́ли
жін.р. задирча́ла
сер.р. задирча́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
задирча́вши