задирливий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний зади́рливий зади́рлива зади́рливе зади́рливі
родовий зади́рливого зади́рливої зади́рливого зади́рливих
давальний зади́рливому зади́рливій зади́рливому зади́рливим
знахідний зади́рливий, зади́рливого зади́рливу зади́рливе зади́рливі, зади́рливих
орудний зади́рливим зади́рливою зади́рливим зади́рливими
місцевий на/у зади́рливому, зади́рливім на/у зади́рливій на/у зади́рливому, зади́рливім на/у зади́рливих

Словник синонімів

ЗАДЕРИ́КУВАТИЙ (який часто вдається до бійки, сварки, глузування з інших; який виражає задерикуватість, задирливість), ЗАДИ́РЛИВИЙ, ЗАБІЯ́КУВАТИЙ, ЗАЧІ́ПЛИВИЙ, ЗАДИ́РИСТИЙрозм.,ЗАДИ́РКУВАТИЙрозм. рідше,ЗАВО́ЇСТИЙрозм.,ПІ́ВНЯЧИЙрозм. рідше,ОТРЯ́ХУВАТИЙдіал.Подумала [Ніна] про нього, як про малого хлоп’яка, задерикуватого, зухвалого, непокірливого (О. Копиленко); Хазяїн був задирливий і вередливий.. чоловік (Марко Вовчок); Задирливе личко відразу стало таке покірне та тихе (С. Васильченко); Тамара розхвилювалася, вона пригадала зустріч з забіякуватим хлопчиком (А. Хижняк); Замість пісні несміливо плеснула задириста частушка (М. Стельмах); Микита такий задиркуватий і вічно в’язне, і дратує Настусю (О. Копиленко); Він був у нас хоч і малий на зріст, так завоїстий: було кожного зачепить (Словник Б. Грінченка); Колону.. очолює високий, отряхуватий на вигляд Володя Вайсман (О. Гончар). - Пор. бешке́тний.