задиристий 1 значення

-1-
прикметник
[розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний зади́ристий зади́риста зади́ристе зади́ристі
родовий зади́ристого зади́ристої зади́ристого зади́ристих
давальний зади́ристому зади́ристій зади́ристому зади́ристим
знахідний зади́ристий, зади́ристого зади́ристу зади́ристе зади́ристі, зади́ристих
орудний зади́ристим зади́ристою зади́ристим зади́ристими
місцевий на/у зади́ристому, зади́ристім на/у зади́ристій на/у зади́ристому, зади́ристім на/у зади́ристих

Словник синонімів

ЗАДЕРИ́КУВАТИЙ (який часто вдається до бійки, сварки, глузування з інших; який виражає задерикуватість, задирливість), ЗАДИ́РЛИВИЙ, ЗАБІЯ́КУВАТИЙ, ЗАЧІ́ПЛИВИЙ, ЗАДИ́РИСТИЙрозм.,ЗАДИ́РКУВАТИЙрозм. рідше,ЗАВО́ЇСТИЙрозм.,ПІ́ВНЯЧИЙрозм. рідше,ОТРЯ́ХУВАТИЙдіал.Подумала [Ніна] про нього, як про малого хлоп’яка, задерикуватого, зухвалого, непокірливого (О. Копиленко); Хазяїн був задирливий і вередливий.. чоловік (Марко Вовчок); Задирливе личко відразу стало таке покірне та тихе (С. Васильченко); Тамара розхвилювалася, вона пригадала зустріч з забіякуватим хлопчиком (А. Хижняк); Замість пісні несміливо плеснула задириста частушка (М. Стельмах); Микита такий задиркуватий і вічно в’язне, і дратує Настусю (О. Копиленко); Він був у нас хоч і малий на зріст, так завоїстий: було кожного зачепить (Словник Б. Грінченка); Колону.. очолює високий, отряхуватий на вигляд Володя Вайсман (О. Гончар). - Пор. бешке́тний.