-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | задира́ти |
| однина | множина |
Наказовий спосіб |
1 особа | | задира́ймо |
2 особа | задира́й | задира́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС |
1 особа | задира́тиму | задира́тимемо, задира́тимем |
2 особа | задира́тимеш | задира́тимете |
3 особа | задира́тиме | задира́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
1 особа | задира́ю | задира́ємо, задира́єм |
2 особа | задира́єш | задира́єте |
3 особа | задира́є | задира́ють |
Активний дієприкметник |
|
Дієприслівник |
задира́ючи |
МИНУЛИЙ ЧАС |
чол. р. | задира́в | задира́ли |
жін. р. | задира́ла |
сер. р. | задира́ло |
Активний дієприкметник |
|
Пасивний дієприкметник |
|
Безособова форма |
|
Дієприслівник |
задира́вши |
Словник фразеологізмів
гну́ти (де́рти, задира́ти і т. ін.) / загну́ти (заде́рти) ки́рпу (но́са, ніс) перед ким і без додатка. Гордовито триматися, бути чванливим, гонористим; зазнаватися. Ще й кирпу гне... мов їй гірше тепер, ніж тоді, як нужду годувала!.. (Панас Мирний); По селі гомоніли про Зінька. Казали, що якийсь молокосос половиною села хоче правити, кирпу дере, старших ображає (В. Кучер); — Черкни нам, Ванюшко. Не задирай носа, не гни кирпу (В. Логвиненко); — Сміється з мене всякий біс,— Жаліється Осел,— усякая скотина Дере передо мною ніс (Л. Глібов).
гну́ти (де́рти, задира́ти і т. ін.) / загну́ти (заде́рти) ки́рпу (но́са, ніс) перед ким і без додатка. Гордовито триматися, бути чванливим, гонористим; зазнаватися. Ще й кирпу гне... мов їй гірше тепер, ніж тоді, як нужду годувала!.. (Панас Мирний); По селі гомоніли про Зінька. Казали, що якийсь молокосос половиною села хоче правити, кирпу дере, старших ображає (В. Кучер); — Черкни нам, Ванюшко. Не задирай носа, не гни кирпу (В. Логвиненко); — Сміється з мене всякий біс,— Жаліється Осел,— усякая скотина Дере передо мною ніс (Л. Глібов).
гну́ти (де́рти, задира́ти і т. ін.) / загну́ти (заде́рти) ки́рпу (но́са, ніс) перед ким і без додатка. Гордовито триматися, бути чванливим, гонористим; зазнаватися. Ще й кирпу гне... мов їй гірше тепер, ніж тоді, як нужду годувала!.. (Панас Мирний); По селі гомоніли про Зінька. Казали, що якийсь молокосос половиною села хоче правити, кирпу дере, старших ображає (В. Кучер); — Черкни нам, Ванюшко. Не задирай носа, не гни кирпу (В. Логвиненко); — Сміється з мене всякий біс,— Жаліється Осел,— усякая скотина Дере передо мною ніс (Л. Глібов).
задира́ти (підніма́ти) / заде́рти (підня́ти) хвіст (хвоста́) [уго́ру] зневажл. Поводитися гонористо, самовпевнено, ставлячись до всіх зверхньо, з презирством. Мальований уважно слухав і весь час кивав головою.— Був я на вашому складі. Ти вже занадто хвіст підняв. На роботі не сидиш, за тебе завідуючий облік продукції веде (А. Хижняк); — Не дуже-то задирай хвоста, невісточко! Ти ще молода, прислухайся, що старші тобі радять! (З усн. мови).
задира́ти (підніма́ти) / заде́рти (підня́ти) хвіст (хвоста́) [уго́ру] зневажл. Поводитися гонористо, самовпевнено, ставлячись до всіх зверхньо, з презирством. Мальований уважно слухав і весь час кивав головою.— Був я на вашому складі. Ти вже занадто хвіст підняв. На роботі не сидиш, за тебе завідуючий облік продукції веде (А. Хижняк); — Не дуже-то задирай хвоста, невісточко! Ти ще молода, прислухайся, що старші тобі радять! (З усн. мови).
задира́ти (підніма́ти) / заде́рти (підня́ти) хвіст (хвоста́) [уго́ру] зневажл. Поводитися гонористо, самовпевнено, ставлячись до всіх зверхньо, з презирством. Мальований уважно слухав і весь час кивав головою.— Був я на вашому складі. Ти вже занадто хвіст підняв. На роботі не сидиш, за тебе завідуючий облік продукції веде (А. Хижняк); — Не дуже-то задирай хвоста, невісточко! Ти ще молода, прислухайся, що старші тобі радять! (З усн. мови).
задира́ти (підніма́ти) / заде́рти (підня́ти) хвіст (хвоста́) [уго́ру] зневажл. Поводитися гонористо, самовпевнено, ставлячись до всіх зверхньо, з презирством. Мальований уважно слухав і весь час кивав головою.— Був я на вашому складі. Ти вже занадто хвіст підняв. На роботі не сидиш, за тебе завідуючий облік продукції веде (А. Хижняк); — Не дуже-то задирай хвоста, невісточко! Ти ще молода, прислухайся, що старші тобі радять! (З усн. мови).
-2-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | задира́ти |
| однина | множина |
Наказовий спосіб |
1 особа | | задира́ймо |
2 особа | задира́й | задира́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС |
1 особа | задира́тиму | задира́тимемо, задира́тимем |
2 особа | задира́тимеш | задира́тимете |
3 особа | задира́тиме | задира́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
1 особа | задира́ю | задира́ємо, задира́єм |
2 особа | задира́єш | задира́єте |
3 особа | задира́є | задира́ють |
Активний дієприкметник |
|
Дієприслівник |
задира́ючи |
МИНУЛИЙ ЧАС |
чол. р. | задира́в | задира́ли |
жін. р. | задира́ла |
сер. р. | задира́ло |
Активний дієприкметник |
|
Пасивний дієприкметник |
|
Безособова форма |
|
Дієприслівник |
задира́вши |
Словник фразеологізмів
гну́ти (де́рти, задира́ти і т. ін.) / загну́ти (заде́рти) ки́рпу (но́са, ніс) перед ким і без додатка. Гордовито триматися, бути чванливим, гонористим; зазнаватися. Ще й кирпу гне... мов їй гірше тепер, ніж тоді, як нужду годувала!.. (Панас Мирний); По селі гомоніли про Зінька. Казали, що якийсь молокосос половиною села хоче правити, кирпу дере, старших ображає (В. Кучер); — Черкни нам, Ванюшко. Не задирай носа, не гни кирпу (В. Логвиненко); — Сміється з мене всякий біс,— Жаліється Осел,— усякая скотина Дере передо мною ніс (Л. Глібов).
гну́ти (де́рти, задира́ти і т. ін.) / загну́ти (заде́рти) ки́рпу (но́са, ніс) перед ким і без додатка. Гордовито триматися, бути чванливим, гонористим; зазнаватися. Ще й кирпу гне... мов їй гірше тепер, ніж тоді, як нужду годувала!.. (Панас Мирний); По селі гомоніли про Зінька. Казали, що якийсь молокосос половиною села хоче правити, кирпу дере, старших ображає (В. Кучер); — Черкни нам, Ванюшко. Не задирай носа, не гни кирпу (В. Логвиненко); — Сміється з мене всякий біс,— Жаліється Осел,— усякая скотина Дере передо мною ніс (Л. Глібов).
гну́ти (де́рти, задира́ти і т. ін.) / загну́ти (заде́рти) ки́рпу (но́са, ніс) перед ким і без додатка. Гордовито триматися, бути чванливим, гонористим; зазнаватися. Ще й кирпу гне... мов їй гірше тепер, ніж тоді, як нужду годувала!.. (Панас Мирний); По селі гомоніли про Зінька. Казали, що якийсь молокосос половиною села хоче правити, кирпу дере, старших ображає (В. Кучер); — Черкни нам, Ванюшко. Не задирай носа, не гни кирпу (В. Логвиненко); — Сміється з мене всякий біс,— Жаліється Осел,— усякая скотина Дере передо мною ніс (Л. Глібов).
задира́ти (підніма́ти) / заде́рти (підня́ти) хвіст (хвоста́) [уго́ру] зневажл. Поводитися гонористо, самовпевнено, ставлячись до всіх зверхньо, з презирством. Мальований уважно слухав і весь час кивав головою.— Був я на вашому складі. Ти вже занадто хвіст підняв. На роботі не сидиш, за тебе завідуючий облік продукції веде (А. Хижняк); — Не дуже-то задирай хвоста, невісточко! Ти ще молода, прислухайся, що старші тобі радять! (З усн. мови).
задира́ти (підніма́ти) / заде́рти (підня́ти) хвіст (хвоста́) [уго́ру] зневажл. Поводитися гонористо, самовпевнено, ставлячись до всіх зверхньо, з презирством. Мальований уважно слухав і весь час кивав головою.— Був я на вашому складі. Ти вже занадто хвіст підняв. На роботі не сидиш, за тебе завідуючий облік продукції веде (А. Хижняк); — Не дуже-то задирай хвоста, невісточко! Ти ще молода, прислухайся, що старші тобі радять! (З усн. мови).
задира́ти (підніма́ти) / заде́рти (підня́ти) хвіст (хвоста́) [уго́ру] зневажл. Поводитися гонористо, самовпевнено, ставлячись до всіх зверхньо, з презирством. Мальований уважно слухав і весь час кивав головою.— Був я на вашому складі. Ти вже занадто хвіст підняв. На роботі не сидиш, за тебе завідуючий облік продукції веде (А. Хижняк); — Не дуже-то задирай хвоста, невісточко! Ти ще молода, прислухайся, що старші тобі радять! (З усн. мови).
задира́ти (підніма́ти) / заде́рти (підня́ти) хвіст (хвоста́) [уго́ру] зневажл. Поводитися гонористо, самовпевнено, ставлячись до всіх зверхньо, з презирством. Мальований уважно слухав і весь час кивав головою.— Був я на вашому складі. Ти вже занадто хвіст підняв. На роботі не сидиш, за тебе завідуючий облік продукції веде (А. Хижняк); — Не дуже-то задирай хвоста, невісточко! Ти ще молода, прислухайся, що старші тобі радять! (З усн. мови).
Словник відмінків
Інфінітив | задира́ти |
| однина | множина |
Наказовий спосіб |
1 особа | | задира́ймо |
2 особа | задира́й | задира́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС |
1 особа | задира́тиму | задира́тимемо, задира́тимем |
2 особа | задира́тимеш | задира́тимете |
3 особа | задира́тиме | задира́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
1 особа | задира́ю | задира́ємо, задира́єм |
2 особа | задира́єш | задира́єте |
3 особа | задира́є | задира́ють |
Активний дієприкметник |
|
Дієприслівник |
задира́ючи |
МИНУЛИЙ ЧАС |
чол. р. | задира́в | задира́ли |
жін. р. | задира́ла |
сер. р. | задира́ло |
Активний дієприкметник |
|
Пасивний дієприкметник |
|
Безособова форма |
|
Дієприслівник |
задира́вши |
-3-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | задира́ти |
| однина | множина |
Наказовий спосіб |
1 особа | | задира́ймо |
2 особа | задира́й | задира́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС |
1 особа | задира́тиму | задира́тимемо, задира́тимем |
2 особа | задира́тимеш | задира́тимете |
3 особа | задира́тиме | задира́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
1 особа | задира́ю | задира́ємо, задира́єм |
2 особа | задира́єш | задира́єте |
3 особа | задира́є | задира́ють |
Активний дієприкметник |
|
Дієприслівник |
задира́ючи |
МИНУЛИЙ ЧАС |
чол. р. | задира́в | задира́ли |
жін. р. | задира́ла |
сер. р. | задира́ло |
Активний дієприкметник |
|
Пасивний дієприкметник |
|
Безособова форма |
|
Дієприслівник |
задира́вши |
Словник фразеологізмів
гну́ти (де́рти, задира́ти і т. ін.) / загну́ти (заде́рти) ки́рпу (но́са, ніс) перед ким і без додатка. Гордовито триматися, бути чванливим, гонористим; зазнаватися. Ще й кирпу гне... мов їй гірше тепер, ніж тоді, як нужду годувала!.. (Панас Мирний); По селі гомоніли про Зінька. Казали, що якийсь молокосос половиною села хоче правити, кирпу дере, старших ображає (В. Кучер); — Черкни нам, Ванюшко. Не задирай носа, не гни кирпу (В. Логвиненко); — Сміється з мене всякий біс,— Жаліється Осел,— усякая скотина Дере передо мною ніс (Л. Глібов).
гну́ти (де́рти, задира́ти і т. ін.) / загну́ти (заде́рти) ки́рпу (но́са, ніс) перед ким і без додатка. Гордовито триматися, бути чванливим, гонористим; зазнаватися. Ще й кирпу гне... мов їй гірше тепер, ніж тоді, як нужду годувала!.. (Панас Мирний); По селі гомоніли про Зінька. Казали, що якийсь молокосос половиною села хоче правити, кирпу дере, старших ображає (В. Кучер); — Черкни нам, Ванюшко. Не задирай носа, не гни кирпу (В. Логвиненко); — Сміється з мене всякий біс,— Жаліється Осел,— усякая скотина Дере передо мною ніс (Л. Глібов).
гну́ти (де́рти, задира́ти і т. ін.) / загну́ти (заде́рти) ки́рпу (но́са, ніс) перед ким і без додатка. Гордовито триматися, бути чванливим, гонористим; зазнаватися. Ще й кирпу гне... мов їй гірше тепер, ніж тоді, як нужду годувала!.. (Панас Мирний); По селі гомоніли про Зінька. Казали, що якийсь молокосос половиною села хоче правити, кирпу дере, старших ображає (В. Кучер); — Черкни нам, Ванюшко. Не задирай носа, не гни кирпу (В. Логвиненко); — Сміється з мене всякий біс,— Жаліється Осел,— усякая скотина Дере передо мною ніс (Л. Глібов).
задира́ти (підніма́ти) / заде́рти (підня́ти) хвіст (хвоста́) [уго́ру] зневажл. Поводитися гонористо, самовпевнено, ставлячись до всіх зверхньо, з презирством. Мальований уважно слухав і весь час кивав головою.— Був я на вашому складі. Ти вже занадто хвіст підняв. На роботі не сидиш, за тебе завідуючий облік продукції веде (А. Хижняк); — Не дуже-то задирай хвоста, невісточко! Ти ще молода, прислухайся, що старші тобі радять! (З усн. мови).
задира́ти (підніма́ти) / заде́рти (підня́ти) хвіст (хвоста́) [уго́ру] зневажл. Поводитися гонористо, самовпевнено, ставлячись до всіх зверхньо, з презирством. Мальований уважно слухав і весь час кивав головою.— Був я на вашому складі. Ти вже занадто хвіст підняв. На роботі не сидиш, за тебе завідуючий облік продукції веде (А. Хижняк); — Не дуже-то задирай хвоста, невісточко! Ти ще молода, прислухайся, що старші тобі радять! (З усн. мови).
задира́ти (підніма́ти) / заде́рти (підня́ти) хвіст (хвоста́) [уго́ру] зневажл. Поводитися гонористо, самовпевнено, ставлячись до всіх зверхньо, з презирством. Мальований уважно слухав і весь час кивав головою.— Був я на вашому складі. Ти вже занадто хвіст підняв. На роботі не сидиш, за тебе завідуючий облік продукції веде (А. Хижняк); — Не дуже-то задирай хвоста, невісточко! Ти ще молода, прислухайся, що старші тобі радять! (З усн. мови).
задира́ти (підніма́ти) / заде́рти (підня́ти) хвіст (хвоста́) [уго́ру] зневажл. Поводитися гонористо, самовпевнено, ставлячись до всіх зверхньо, з презирством. Мальований уважно слухав і весь час кивав головою.— Був я на вашому складі. Ти вже занадто хвіст підняв. На роботі не сидиш, за тебе завідуючий облік продукції веде (А. Хижняк); — Не дуже-то задирай хвоста, невісточко! Ти ще молода, прислухайся, що старші тобі радять! (З усн. мови).
Словник відмінків
Інфінітив | задира́ти |
| однина | множина |
Наказовий спосіб |
1 особа | | задира́ймо |
2 особа | задира́й | задира́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС |
1 особа | задира́тиму | задира́тимемо, задира́тимем |
2 особа | задира́тимеш | задира́тимете |
3 особа | задира́тиме | задира́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
1 особа | задира́ю | задира́ємо, задира́єм |
2 особа | задира́єш | задира́єте |
3 особа | задира́є | задира́ють |
Активний дієприкметник |
|
Дієприслівник |
задира́ючи |
МИНУЛИЙ ЧАС |
чол. р. | задира́в | задира́ли |
жін. р. | задира́ла |
сер. р. | задира́ло |
Активний дієприкметник |
|
Пасивний дієприкметник |
|
Безособова форма |
|
Дієприслівник |
задира́вши |
Словник відмінків
Інфінітив | задира́ти |
| однина | множина |
Наказовий спосіб |
1 особа | | задира́ймо |
2 особа | задира́й | задира́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС |
1 особа | задира́тиму | задира́тимемо, задира́тимем |
2 особа | задира́тимеш | задира́тимете |
3 особа | задира́тиме | задира́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
1 особа | задира́ю | задира́ємо, задира́єм |
2 особа | задира́єш | задира́єте |
3 особа | задира́є | задира́ють |
Активний дієприкметник |
|
Дієприслівник |
задира́ючи |
МИНУЛИЙ ЧАС |
чол. р. | задира́в | задира́ли |
жін. р. | задира́ла |
сер. р. | задира́ло |
Активний дієприкметник |
|
Пасивний дієприкметник |
|
Безособова форма |
|
Дієприслівник |
задира́вши |