-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив зади́млюватися, зади́млюватись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа зади́млюватиметься зади́млюватимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа зади́млюється зади́млюються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
зади́млюючись*
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. зади́млювався, зади́млювавсь зади́млювалися, зади́млювались
жін. р. зади́млювалася, зади́млювалась
сер. р. зади́млювалося, зади́млювалось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
зади́млювавшись

Словник синонімів

ЗАКОПТИ́ТИСЯ (вкритися кіптявою, сажею), ЗАКОПТІ́ТИ, ПРОКОПТИ́ТИСЯпідсил.,ПРОКОПТІ́ТИпідсил.,ЗАКУРИ́ТИСЯ[ЗАКУРІ́ТИСЯ], ЗАКУРІ́ТИ, ЗАДИМИ́ТИСЯ[ЗАДИМІ́ТИСЯ], ПРОДИМИ́ТИСЯ[ПРОДИМІ́ТИСЯ]підсил. (сповнитися, оповитися димом). - Недок.: зако́пчуватися, проко́пчуватися, заку́рюватися, зади́млюватися, проди́млюватися, продимля́тися. Від диму закоптишся, від води замочишся, а часом і зовсім утопишся (М. Номис); - У хаті в тебе, Параско, як у сажу: лави не змивані, комин закурів, як у винниці (Ганна Барвінок); [Левко:] Ет, об казна-чім турбуєшся. Краще б гляділа, щоб там у печі не перепріло що та не задимилось (М. Кропивницький).