задзявулити 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]
Словник відмінків
Інфінітив | задзявули́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | ||
2 особа | ||
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | ||
2 особа | ||
3 особа | задзявули́ть | задзявуля́ть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | задзявули́в | задзявули́ли |
жін.р. | задзявули́ла | |
сер.р. | задзявули́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
задзявули́вши |