задзвонити 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | задзвони́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | задзвоні́мо, задзвоні́м | |
| 2 особа | задзвони́ | задзвоні́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | задзвоню́ | задзво́нимо, задзво́ним |
| 2 особа | задзво́ниш | задзво́ните |
| 3 особа | задзво́нить | задзво́нять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | задзвони́в | задзвони́ли |
| жін.р. | задзвони́ла | |
| сер.р. | задзвони́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| задзвони́вши | ||