задатувати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | задатува́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | задату́ймо | |
2 особа | задату́й | задату́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | задату́ю | задату́ємо, задату́єм |
2 особа | задату́єш | задату́єте |
3 особа | задату́є | задату́ють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | задатува́в | задатува́ли |
жін.р. | задатува́ла | |
сер.р. | задатува́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
задато́ваний | ||
Безособова форма | ||
задато́вано | ||
Дієприслівник | ||
задатува́вши |