задатувати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | задатува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | задату́ймо | |
| 2 особа | задату́й | задату́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | задату́ю | задату́ємо, задату́єм |
| 2 особа | задату́єш | задату́єте |
| 3 особа | задату́є | задату́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | задатува́в | задатува́ли |
| жін.р. | задатува́ла | |
| сер.р. | задатува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| задато́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| задато́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| задатува́вши | ||