задавакуватий 1 значення

-1-
прикметник
[зневажл.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний задава́куватий задава́кувата задава́кувате задава́куваті
родовий задава́куватого задава́куватої задава́куватого задава́куватих
давальний задава́куватому задава́куватій задава́куватому задава́куватим
знахідний задава́куватий, задава́куватого задава́кувату задава́кувате задава́куваті, задава́куватих
орудний задава́куватим задава́куватою задава́куватим задава́куватими
місцевий на/у задава́куватому, задава́куватім на/у задава́куватій на/у задава́куватому, задава́куватім на/у задава́куватих

Словник синонімів

ХВАЛЬКУВА́ТИЙ (який любить хвалити себе, хвастати ким-, чим-небудь; який виражає хвастощі); ХВАЛЬКОВИ́ТИЙ, НЕСКРО́МНИЙ, ЗАДАВА́КУВАТИЙ, ХВАСТОВИ́ТИЙ, ХВАСТЛИ́ВИЙ, ФАНФАРО́НСЬКИЙрозм.- Терпіти не можу хвалькуватих дівчат, - із свого кутка озвався Аркадій (В. Собко); Хвалькуватими словами Гоблик уже в перший день повернув проти себе велику частину села (М. Томчаній); [Павло:] Мене перемогло те, що завжди було для мене найбільш ненависним. Самовпевнена бездушність, себелюбство, хвальковитий цинізм (О. Левада); Я на цей раз пробачив Булгакову ті хвастливі нотки, що звучали в цьому запитанні (І. Кулик); Він, мабуть, трохи задавакуватий і хоче показати свою зверхність над Віктором (П. Автомонов). - Пор. 1. зарозумі́лий.