загітований 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний загіто́ваний загіто́вана загіто́ване загіто́вані
родовий загіто́ваного загіто́ваної загіто́ваного загіто́ваних
давальний загіто́ваному загіто́ваній загіто́ваному загіто́ваним
знахідний загіто́ваний, загіто́ваного загіто́вану загіто́ване загіто́вані, загіто́ваних
орудний загіто́ваним загіто́ваною загіто́ваним загіто́ваними
місцевий на/у загіто́ваному, загіто́ванім на/у загіто́ваній на/у загіто́ваному, загіто́ванім на/у загіто́ваних