-1-
іменник жіночого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний загі́нка загі́нки
родовий загі́нки загі́нок
давальний загі́нці загі́нкам
знахідний загі́нку загі́нки
орудний загі́нкою загі́нками
місцевий на/у загі́нці на/у загі́нках
кличний загі́нко* загі́нки*

Словник синонімів

II. ЗАГІ́Н (смуга, ділянка поля і т. ін.), ЗАГІ́НКА. Вся надія мужиків-хліборобів вигоріла разом з їх житом та вівсом на поруділих від спраги загонах (І. Франко); Орачі кінчали загінку, весело погейкували на худобу (А. Хорунжий).