-1-
іменник чоловічого роду
(населений пункт в Україні)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний Загі́н  
родовий Заго́ну  
давальний Заго́ну, Заго́нові  
знахідний Загі́н  
орудний Заго́ном  
місцевий на/у Заго́ні  
кличний Заго́не*  
-2-
іменник чоловічого роду
(ділянка; огороджене місце)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний Загі́н  
родовий Заго́ну  
давальний Заго́ну, Заго́нові  
знахідний Загі́н  
орудний Заго́ном  
місцевий на/у Заго́ні  
кличний Заго́не*  

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний загі́н заго́ни
родовий заго́ну заго́нів
давальний заго́ну, заго́нові заго́нам
знахідний загі́н заго́ни
орудний заго́ном заго́нами
місцевий на/у заго́ні на/у заго́нах
кличний заго́не* заго́ни*

Словник синонімів

II. ЗАГІ́Н (смуга, ділянка поля і т. ін.), ЗАГІ́НКА. Вся надія мужиків-хліборобів вигоріла разом з їх житом та вівсом на поруділих від спраги загонах (І. Франко); Орачі кінчали загінку, весело погейкували на худобу (А. Хорунжий).
ЗА́ГОРОДА (обгороджене місце для утримання свійських тварин і птахів), ЗАГОРО́ЖА, ЗАГІ́Н, ОБО́РА, ВОЛЬЄ́РА[ВОЛЬЄ́Р], ОЦА́РОКрідко.Позаганяв [Чіпка] у загороду худобу, набрав оберемок свіжої трави (Панас Мирний); Виснажена худоба дрімала в загоні, опустивши голови (Григорій Тютюнник); Пізнім вечором.. Плачинда потай, щоб ніхто не почув, випустив з обори на вулицю плохеньку ялівку, а сам пішов до Синяви (М. Стельмах); Наталка після того, як зостались її вольєри без цесарок, подалася в Херсон шукати собі іншого місця (О. Гончар). - Пор. коша́ра.
-3-
іменник чоловічого роду
(група)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний Загі́н  
родовий Заго́ну  
давальний Заго́ну, Заго́нові  
знахідний Загі́н  
орудний Заго́ном  
місцевий на/у Заго́ні  
кличний Заго́не*  

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний загі́н заго́ни
родовий заго́ну заго́нів
давальний заго́ну, заго́нові заго́нам
знахідний загі́н заго́ни
орудний заго́ном заго́нами
місцевий на/у заго́ні на/у заго́нах
кличний заго́не* заго́ни*

Словник синонімів

II. ЗАГІ́Н (смуга, ділянка поля і т. ін.), ЗАГІ́НКА. Вся надія мужиків-хліборобів вигоріла разом з їх житом та вівсом на поруділих від спраги загонах (І. Франко); Орачі кінчали загінку, весело погейкували на худобу (А. Хорунжий).
ЗА́ГОРОДА (обгороджене місце для утримання свійських тварин і птахів), ЗАГОРО́ЖА, ЗАГІ́Н, ОБО́РА, ВОЛЬЄ́РА[ВОЛЬЄ́Р], ОЦА́РОКрідко.Позаганяв [Чіпка] у загороду худобу, набрав оберемок свіжої трави (Панас Мирний); Виснажена худоба дрімала в загоні, опустивши голови (Григорій Тютюнник); Пізнім вечором.. Плачинда потай, щоб ніхто не почув, випустив з обори на вулицю плохеньку ялівку, а сам пішов до Синяви (М. Стельмах); Наталка після того, як зостались її вольєри без цесарок, подалася в Херсон шукати собі іншого місця (О. Гончар). - Пор. коша́ра.

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний загі́н заго́ни
родовий заго́ну заго́нів
давальний заго́ну, заго́нові заго́нам
знахідний загі́н заго́ни
орудний заго́ном заго́нами
місцевий на/у заго́ні на/у заго́нах
кличний заго́не* заго́ни*

Словник синонімів

I. ЗАГІ́Н (організована збройна військова група),ВАТА́ГА, ВІ́ДДІЛдіал., ВИ́ПРА́ВАзаст. рідко; ДРУЖИ́НА (у Стародавній Русі). Пізно ввечері кінний загін козаків виступив з села (О. Донченко); Ватага наддніпрянська перетворювалася на загрозу політичним інтригам Сходу і Заходу (І. Ле); - Дозволь мені з десятитисячним відділом [монголів] іти тухольським шляхом (І. Франко); Виправа козацька рушила з міста (Марко Вовчок); Та ось, наче смерті яма, Відчинилась міська брама, І з дружиною малою Вийшов князь з Переяслава (І. Франко).