загущавлений 1 значення

-1-
дієприкметник
[розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний загуща́влений загуща́влена загуща́влене загуща́влені
родовий загуща́вленого загуща́вленої загуща́вленого загуща́влених
давальний загуща́вленому загуща́вленій загуща́вленому загуща́вленим
знахідний загуща́влений загуща́влену загуща́влене загуща́влені
орудний загуща́вленим загуща́вленою загуща́вленим загуща́вленими
місцевий на/у загуща́вленому, загуща́вленім на/у загуща́вленій на/у загуща́вленому, загуща́вленім на/у загуща́влених