ГУ́СНУТИ (ставати густим), ГУСТІ́ТИ, ЗГУ́ЩУВАТИСЯ, ЗГУЩА́ТИСЯ, ЗАГУСА́ТИ, ГУСТІ́ШАТИ (ставати густішим); В’Я́ЗНУТИ (ставати в’язким); ЗАСТИГА́ТИ (охолоджуючись); ЗАПІКА́ТИСЯ, СПІКА́ТИСЯ, СКИПА́ТИСЯ, ЗГОРТА́ТИСЯ (про кров, сльози - братися згустком); ЗСІДА́ТИСЯ (про молоко, кров тощо - утворювати згустки); ВУ́РДИТИСЯ, ЗВУ́РДЖУВАТИСЯ (перев. про підкисле молоко при кипінні). - Док.: згу́снути, згу́скнутирозм. згусти́тися, загу́снути, загу́скнутирозм. засти́гнути, засти́гти, запекти́ся, спекти́ся, скипі́тися, згорну́тися, зсі́стися, зву́рдитися. Молоко в путині жовкне і гусне (М. Коцюбинський); Навколо нього все більше густіла синь, і нарешті темінь поглинула неясний високий контур (М. Стельмах); Над водою згущалася імла (П. Воронько); Стояла літня суша.. Чорний мул коло валів і подекуди берегом загус, затужавів (І. Нечуй-Левицький); В доспілому [кавуні] сік ніби густішає, а згуснувши - стає солодший (Т. Масенко); - В’язне [розплав]? - Та от застигає швидко... (з газети); На потилиці волосся пасьомцями позлипалося і на них кров запеклася (Григорій Тютюнник); В маляти скипілася кров біля губ (І. Нехода); Каша у їх [них] була щоразу хороша, - ні цятиночки води, а на сей раз молоко зсілось (Ганна Барвінок). - Пор. тверді́ти.